Я – журналіст

14.01.2019

П’ять книжок для сестрички

Я завжди мріяла мати молодшу сестричку, але склалося так, що я єдина дитина в сім’ї. Але якщо у мене все-таки була б сестричка, думаю, ми мали б багато спільного. Малювали, займалися танцями, або, наприклад, читали разом. Оскільки я виявилася б старшою за неї, молодшій потрібно було б обов’язково порекомендувати якісь книжки. Тому хочу представити вам […]

Я - журналіст переглядів: 410
14.01.2019

Щаслива самотність

Багато людей вважають, що самотність – це щось сумне й погане. Однак я зовсім з цим не згодна. Завдяки часу, коли ти подалі від усіх, можна зробити безліч чудесних речей. Тож, якщо ви досі боялись самоти, думаю я зможу вас переконати у зворотному. Спершу визначимось з поняттям, яке асоціюється лише з нудьгою та журбою. Самотність […]

Я - журналіст переглядів: 624
14.01.2019

Щедрий вечір тобі, Україно моя!

Щедрий вечір, добрий вечір, Україно моя! Сьогодні для всіх ти стражденна, уярмлена, зранена… Для мене ж ти розкішна, бажана та свята! Заквітчана рясним барвінком, ніжно-синіми волошками та багряними маками, ступаєш назустріч нероздільній з твоїм народом долі – неспокійній, але славній та світлій. Крокуєш мужньо, чесно і нестримно. Моя Україно, сьогодні світ намагається об’єднатися довкола тебе […]

Я - журналіст переглядів: 548
11.01.2019

Глубокоуважаемый Краматорск, я счастлива, что ты случился в моей жизни!

Осень в городе – это уже само по себе событие, о котором хочется писать прозу, стихи и сочинять песни. Для многих из нас – это начало новой жизни. Не с нового года, как принято, а с первого сентября. Мы меняемся за лето, вырастаем из старых свитеров и обуви, отращиваем или, наоборот, отрезаем волосы, заводим собаку […]

Я - журналіст переглядів: 1 886
10.01.2019

Кокотюха, Капранови і я

З давніх–давен читання було ознакою інтелігента. Освіченими людьми завжди вважали тих, хто багато читає. Але не всі можуть фінансово дозволити собі купувати усі актуальні новинки книжкового ринку. Тому читачі звертаються до бібліотек. Креативний простір для сучасної людини Бібліотека… Що означає це слово? Передусім, це місце куди люди приходять читати книги. Але – не тільки. У […]

Гарячі новини, Я - журналіст переглядів: 731
19.12.2018

Бабуся – мій друг і порадник

Валентина Богданівна Байталюк народилася 10 жовтня 1957 року в місті Дунаївці, що на Хмельниччині, в сімї робітників. Дитинство пройшло у селі Вихрівка, де проживала її бабуся Надя. Після закінчення школи мріяла стати журналістом, але перевагу надала ще одній мрії – бути поруч з людиною, яку дуже кохала. Це – мій дідусь Міша. Правда, я його […]

Гарячі новини, Я - журналіст переглядів: 1 240
19.12.2018

Мій тренер – мій найкращий друг

Кожен свій ранок я розпочинаю із занять спортом, тому що Він будь-якої миті може запитати мене, що я зробила для своєї мрії сьогодні … Це історія життя юнака, який став Людиною з великої літери, ідучи шляхом від сумнівного марева до чіткої мети. «Не зраджувати власним переконанням. Відстоювати свої ідеали. Робити добро». Він керувався цими гаслами […]

Гарячі новини, Я - журналіст переглядів: 2 701
18.12.2018

Війна назавжди змінила її долю

На нашій багатостраждальній землі йде війна. Ми знаємо про неї з екранів телевізорів, з розповідей знайомих і родичів. Вона й сьогодні поряд, ми відчуваємо її мерзенне дихання. Вона нагадує про себе глухими потужними вибухами, від яких лунко дзвенять вікна наших будинків. І ми добре розуміємо, що у нашому селищі спокійно й тихо тільки тому, що […]

Гарячі новини, Я - журналіст переглядів: 1 054
18.12.2018

Які слова руйнують наше життя?

Погодьтеся, слово – це щось дивовижне, адже лише з його допомогою ми можемо повністю зрозуміти один одного. Ним можна звеселити, ошелешити, пояснити, засмутити… Справді, слів, які можуть зробити іншим боляче, неймовірно багато. Одна з найзвичніших і найдавніших картин нашого суспільства – сім’я. На перший погляд це поняття мало би бути близьким до ідеалу, але це  […]

Гарячі новини, Я - журналіст переглядів: 12 620
17.12.2018

України гіднії сини

Моя душа хворіє на анемію туманами строкатих думок, які клубочаться вертепом встромлених у майбутнє візій. І ніякою греблею їх уже не втримати. Оголені й пульсуючі, вони простягають руки в надії, що хтось їх помітить. Намагаюсь зодягнути їх в сукні слів. А вони розтікаються по всіх сторонах світу… Роблю спробу збирати їх, як лісові ягоди, не […]

Я - журналіст переглядів: 505