Бачила кілька разів — запамʼятала на все життя
4 клас. Я, як завжди на вулиці, чекаю доки всі зійдуться на додаткову музику. Раптом з приміщення визирає дівчинка — карі очі, кілька веснянок на носі. «Якщо хочеш, можеш уже заходити», — каже вона (у її батька ми орендували приміщення). «Ні, ні, дякую», — відповідаю, бажаючи провалитися крізь землю, адже як тільки хтось до мене […]

