Ще кілька років тому слово «Інстаграм» було для нас таким далеким й невідомим, а зараз же усе змінилося – «Інстаграм», як «добрий день» – таке ж звичне і нічим не особливе. Хоча з останнім можна посперечатися, адже з якою інтонацією ліпше привітатися мало кого хвилює, а те, як вести свій профіль на даній платформі – справа серйозна. Мені здається, варто завершувати з передмовою, а тому, любий туристе, запрошую тебе туди, де можна зробити 100 500 вдалих знімків.
Відеокурс “Школа універсального журналіста”: навчайтесь зручно [ЗАМОВИТИ]
Гуляючи рідним містом, починаю розуміти, що локації мають властивість закінчуватися, проте запевняю: «хто шукає – той знайде». Якщо ти вперше у Луцьку, то фото-зон для твого акаунту у найбільш непередбачуваних кольорах та із найдивовижнішою стилістикою – тут вистачить. Отже, досить тягнути кота за те, що ви подумали – тепер дійсно до справи.
Вас також може зацікавити книга Віталія Голубєва “Лайфхак для журналіста: як ефективно використовувати час та інформацію” – 86 практичних порад на 136 сторінках. Замовити книгу або безкоштовний фрагмент для ознайомлення Ви можете за цим посиланням
При згадці Старого міста в усіх виникає асоціація – Замок Любарта. Мабуть, це якось пов’язано з тим, що думка про замок, як один із символів міста нав’язується нам звідусіль. Частково погоджуюся із вищесказаним, але переконана: окрім фортеці, Старе місто приховує ще чимало таємниць, однією з яких є славнозвісний Будинок з химерами. Відразу зауважу, у затятих інста-блогерів очі розбігатимуться від кількості фігур виконаних у найрізноманітніших стилях. Місцеві знають, що тут налічують близько тисячі скульптур! До слова, Микола Головань (власник домівки) виліпив їх усі власноруч. Сюрпризом для туристів може стати можливість віч-на-віч зустрітися з архітектором і на власні вуха почути історію містичної споруди. Відчуваєте це: лише перше місце, а галерея вже переповнена? Та навіть на загадковому чуді Волині екскурсія історичним районом Луцька не закінчується. Неподалік розташована Лютеранська кірха, яка виглядає надзвичайно. Вечірнє небо кольору пурпурової солодкої вати чи сонце, що сідає за небокраєм лише доповнюють цю ідеальну картину і слугують по-своєму казковим і навіть певною мірою романтичним фоном. Пройшовши трішки уперед – ще з десяток історичних будинків, які за умови вдало підібраного ракурсу теж можуть покрасуватися на вашій світлині.
Як розуміти соціальні мережі: курс для журналістів
Говорити про мою любов до музеїв і мистецьких галерей – нічого не говорити. Вам необхідно познайомити гостя із іншого міста із, хоча б одним, музеєм Луцька. Тому раджу навідатися до оселі Косачів, що теж розташована на теренах Старого міста. Побачити кільканадцять антикварних предметів родом із XVIII століття вам гарантовано. Плюс до цього, зробити декілька особливих фото для своєї стрічки у «Лесиній вітальні» – теж можна.
Щоб побачити Луцьк із різних сторін – варто здійснити прогулянку вулицею Лесі Українки. Особисто я, обожнюю цю вуличку за її історичність і сучасність в одному обличчі, наявність атмосферних закладів та постійний рух. Особливого шарму вулиці надає жива музика у виконанні вуличних музикантів, яка змушує вулицю ожити. Родзинкою Радянської (ще одна з назв вулиці) є архітектура. Насправді, прогулятися від історії до сьогодення, в прямому значенні – дивовижне видовище. Мова стосується розташування будинків: старіші містяться у нижній частині вулиці біля Старого міста, новіші — у верхній неподалік Театрального майдану. Що стосується вдалих інста-локацій тут, їх «багато і ще трішки». Це ті ж самі старовинні будиночки, стіна, що «з ніг до голови» вкрита листям, графіті тощо.
Кілька років тому у містах України вирішили реалізувати проект із розфарбовування вулиць патріотичними графіті. Ця ідея не оминула й Луцьк. З цієї причини, сьогодні кожен бажаючий може помилувати око креативними настінними малюнками і звісно ж власникам яскравих профілів випадає нагода поповнити свою галерею свіжими знімками. Та не забувайте, що окрім естетичної привабливості кожне графіті має свій підтекст. Так би мовити, ще одне підтвердження тому, що Україна – вільна, незалежна, єдина й незламна!
«Шматочок Польщі усередині Луцька», або, як його називають насправді, – City Park. Якщо я говорю про те, де слід фотографуватися, то упустити це місце – просто дурість. Спустившись довгими східцями ви потрапляєте у маленьке містечко, де компактно розміщено чимало затишних закладів. Майже на окраїні комплексу є декілька височезних стін із цікавим дизайном перед яким не встоїть жоден інста-блогер. Псевдо-містечком простягаються лавки та протікає річка, наявність якої створює тут особливу атмосферу. Гадаю, дана локація стане чудовою знахідкою для любителів фотографуватися! Наступним місцем, до якого зобов’язаний навідатись кожен турист стане заклад на третьому поверсі нещодавно побудованого РЦ «Промінь», який відкриває панораму міста, адже стіни із однієї сторони тут повністю прозорі. Побачити Луцьк із висоти пташиного польоту можна і на п’ятому поверсі ЦУМу, де краєвид міста відкривається уже із зовсім іншого ракурсу.
Частенько кажуть: «Луцьк – місто-легенда, місто давньої величі»… Та як лише про нього не відкликаються! Це звісно ж правда, але Луцьк – ще й місто вдалих інста-локацій, аналогів яким немає більше ніде у світі. То ж якщо ви або ваші друзі хочуть зробити особливі знімки й наповнити ними стрічку усіх своїх знайомих, то неодмінно приїздіть до Луцька! Тут на вас чекає не лише гостинність з боку лучан та затишок міста, а й місця на які ви реагуватимете одним лише «вау». Спробую завершити свій тур-пропозицію, наче політик, що готує цитату, яку згодом надрукують на білборді: «Луцьк – місто відкрите для кожного».
Діана БОЯР,
лауреатка Всеукраїнського конкурсу учнівських творчих робіт “Я – журналіст!”,
Луцьк
Дивіться також:
Фото Юлії Коцюби