Викладачка Вікторія Назарук – про журналістику, особисті досягнення й власний шлях у житті
Вікторія Назарук – дівчина з відкритою та повною талантів душею. Її погляди на світ зовсім інакші від більшості. Адже ще з дитинства стежила за новинами на популярних тоді каналах. Нині Вікторія – викладачка журналістики у Національному університеті «Острозька Академія», засновниця громадської організації «Робота/Турбота» та науковиця. Це звичайна розмова про журналістику і не лише, але вона зацікавлює своїм баченням найпростіших речей.
– Чому вирішили обрати саме професію журналіста?
– Не можу сказати, що займаюся переважно практичною журналістикою, у сенсі постійного написання текстів, інтерв’ювання. Займаюся переважно викладацькою та науковою діяльністю, але з акцентом на специфіку роботи журналістів.
– На які теми Вам найскладніше писати. Чому?
– Кожна тема має свою специфіку, яку варто враховувати. Бо помилки у роботі журналіста, можливо, не помітні одразу, але мають вагомий вплив на суспільну думку.
– Які моменти, пов’язані з навчанням чи роботою, видаються Вам особливо цікавими?
– Завдяки журналістській діяльності свого часу вдалося організувати обмінні культурно – освітні програми для студентів Острозької Академії у Польщі, Німеччині, Італії. Певно, це найцікавіші спогади.
– На Вашу думку, що є найважливішим у журналістиці?
– Совість. А ще – вміння правильно ставити питання та чути співрозмовників.
– Якщо не таємниця, поділіться своїми планами на найближчий час.
– У планах на найближчий час – виспатися (посміхається – авт.). Бо цьогорічне літо виявилось доволі напруженим. А якщо серйозно – висвітлити кілька важливих питань, які стосуються освітньої галузі.
– Хто є Вашим кумиром у журналістиці? Чому?
– Кумирів не маю, бо кожну людину, яку зустрічаю на своєму шляху, вважаю учителем.
– Яку пораду Ви би дали собі у минулому?
– Минулий собі, гадаю , немає сенсу давати поради, що було те було, ні про що не шкодую. А от майбутній собі побажала б мудрості.
– Які відзнаки маєте у сфері журналістики?
– Найкраща журналістська відзнака – увага читачів до моїх текстів. Щодо формальних грамот, то була переможницею конкурсу публікацій освітньої тематики “Освітній оглядач-2021”, ініційованого інформаційним агентством “Наголос”, та лауреаткою премії Media.etc за інтерв’ю із місцевими підприємцями Рівненщини.
– Чи стикалися Ви з проблемами у журналістській діяльності?
– Серед проблем, які траплялися, – відмови фігурантів певних ситуацій від коментарів, приховування інформації її розпорядниками.
– Які книги Ви би хотіли порадити сучасній молоді? Чому?
– Своїм студентам обов’язково раджу дві книги. Це “Універсальний журналіст” Девіда Рендела та Конституція України. Перша розкаже чимало про професію, а друга пояснить базові речі, які треба знати знати кожному громадянину.
– Досить просте питання, але що Вас надихає?
– Надихають мене люди, яких зустрічаю.
– Розкажіть щось про Школу універсального журналіста – знаю, що Ви є випускницею цих курсів. Як і коли Ви дізналися про ці ШУЖ?
– Про ШУЖ дізналася, коли ще сама була студенткою. Прийшла на курси, бо хотіла літні канікули використати для розвитку. ШУЖ стала відкриттям не лише у професійному, але й у загальнолюдському сенсі. Її засновника та натхненника Віталія Голубєва вважаю одним із тих людей, які дуже вплинули на формування мене як особистості. Дуже вдячна йому за це! До речі, третя у списку книг, які порадила б прочитати, це його “Ефективність”.
– Ваші побажання молодим журналістам.
– Майбутнім журналістам бажаю плекати свій інтерес до життя. Нецікавих тем та людей не буває, але все треба вміти грамотно й чітко описати.
Ізабела КОЛОМЕЙЧУК,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ «Острозька академія»