Час летить, світ змінюється, технології розвиваються. Завдяки доброму дядькові Інтернету люди можуть робити закупи, читати книги, навіть спілкуватися з іншими людьми онлайн. Отже, потреба виходити з дому з‘являється рідше, а для когось віртуальний світ повністю замінив реальний. Людина – істота соціальна, та за відсутності живого спілкування соціальні навички можуть втрачатись. Невже прогрес технологій спричинив деградацію людства?
Противники інтернету не втомлюються говорити про пропащу молодь, залежну від соціальних мереж. Я, як представниця такої молоді, хочу сказати кілька слів на наш захист. По-перше, не всі люди достатньо відкриті для реального спілкування. Деякі надто скромні, аби просто привітатись, що вже казати про довгі дискусії. А виговоритись треба. Ідеальний варіант – соціальні мережі. Таким чином і найнесміливіші можуть знайти друзів. Так, віртуальне спілкування не порівняти із живим, та його достатньо, аби перестати почуватись самотнім хоч на деякий час. По-друге, соцмережі відкривають для нас весь світ. Тільки уявіть, можна переписуватись із людьми з інших країн і розвивати мовні навички. Також соціальні мережі поділені на групи людей із схожими інтересами. Можна легко знайти однодумців і розвивати свою улюблену справу, надихаючись іншими.
Покоління людей віку вище середнього звикле думати, що якщо дитина проводить час в інтернеті, то вона займається дурощами. Для них невтямки, що всесвітня павутина, а тим паче переписки з такими ж дітьми, може приносити користь. Та насправді саме в соцмережах ми вчимося не боятись висловлювати власну думку. Ми знаходимо багато цінної інформації. Ми знаходимось серед людей, яким подобаються ті ж речі, що і нам. Ми слухаємо улюблену музику. Так, дурниць вистачає. Та з часом навчаєшся фільтрувати усе, що читаєш. Так, деколи в інтернеті небезпечно, та інтернет-збоченці і аферисти не страшніші за реальних.
Я змогла захистити честь соціальних мереж, але ще хочу додати кілька слів. Інтернет-спілкування чудове, недооцінювати інтернет-друзів не можна, але завжди є якесь «але». Через комп‘ютер неможливо відчути справжні емоції співрозмовника. Не видно жвавої жестикуляції, не чути щирого сміху. Для багатьох соцмережі замінили реальне спілкування, але ще не пізно це змінити. Ось просто зараз візьміть телефон, подзвоніть своєму другові і домовтеся про прогулянку. І пам‘ятайте, що ви керуєте соціальними мережами, а не вони вами.
Оксана КАЧКОВСЬКА,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,
Львів
Читайте також:
Чим більше у віртуальному світі, тим важче у реальному
Як перевірити достовірність інформації з соцмереж: 19 запитань, які варто поставити насамперед
Самопрезентація у Facebook: 5 перших кроків
Джерело фото: http://stepstohope.in.ua/hrystyianska-molod-i-sotsmerezhi/