Як бути щасливим /щасливою

29.09.2022

Як бути щасливим /щасливою

Одного дня, ідучи містом, звернув увагу на обличчя перехожих. Вражаюче, але серед сотні зустрічних лише кілька виглядали радісними. Решта – похмурими  та стомленими.

Так, зараз у нашій країні йде війна і важко говорити про щастя. Але давайте говорити не про теперішній час. Таку саму картину можна було спостерігати і десять років тому. Мимохіть виникає запитання: люди не хочуть чи не вміють бути щасливими?

Як казав Шопенгауер, “ми рідко думаємо про те, що маємо, але завжди хвилюємось через те, чого у нас немає”.   Пригадую історію, яку розповів про себе підприємець В. П.

У певний період життя його спіткали невдачі за невдачами. І ось він знову йшов у банк, щоб взяти гроші в позику. Ішов, як чоловік, убитий горем. Він уже втратив віру в життя і можливість боротися. Втратив не лише всі свої заощадження, а і вліз у величезні борги.

Раптом він побачив чоловіка без ніг. Той сидів на невеликій дерев’яній дощечці, до якої були прикріплені колеса від роликів.  Пересувався вперед за допомогою дерев’яних брусків у кожній руці. І далі В. П. згадує:” Я зустрів його відразу після того, як він пересік вулицю і намагався піднятися на кілька сантиметрів над краєм тротуару, щоб потрапити на нього. Коли він злегка  нахилив свою маленьку дерев’яну дощечку, наші погляди раптово зустрілися. Він привітався до мене з радісною усмішкою: ” Доброго ранку! Який чудовий ранок, справді ж?” – весело сказав він. Дивлячись на нього, я зрозумів, яким скарбом я володію. У мене є дві ноги, я можу ходити. Мені було соромно, що я смів себе шкодувати”. Тоді В. П. сказав собі: якщо цей чоловік може бути щасливим і впевненим у собі, то, безсумнівно, і я можу бути таким.” У ту мить, — продовжував він, —  я відчув несподіваний приплив сил. Успішно отримав у банку позику. І отримав роботу”.

Тепер до дзеркала у його ванній кімнаті прикріплені такі слова, які він читає кожного ранку, коли бриється:” Я був убитий горем, тому що у мене не було взуття. Але це тривало лише до того часу, доки я не зустрів чоловіка, у якого не було ніг”.

Люди мають величезні скарби. Вони набагато цінніші, ніж казкові скарби Алі-Баби. Ви б продали свої два ока за мільярд доларів? Яку ціну ви б захотіли б за ваші дві ноги? А за ваші руки? А за слух? Чи дорогі для вас ваші діти? А ваша сім’я?

Подумки складіть усі ваші скарби і зрозумієте,  які ви насправді щасливі.

 

Святослав БРИК, випускник Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”

переглядів: 193

Останні новини від OGO.ua


Кількість коментарів: 13
  1. Молодець. Ця розповідь надихає кожного рухатися далі, продовжувати жити, ніколи не опускати рук.

  2. Молодець! Дуже життєво і правдиво!

  3. Молодець. Які насправді важливі слова. Нам є чому вчитися. Дякую.

  4. Молодець. Дуже гарна розповідь, яка дійсно наштовхує на думки замислитись і радіти тому, що ми маємо та цінувати кожну хвилину свого життя не дивлячись на перешкоди які нам приготувала доля.

  5. Розповідь спонукає до мислення.Це важливо. Нікого, на мою думку, не може залишити байдужим, зачеплює…

  6. МОЛОДЕЦЬ!!! ДУЖЕ ГАРНО!!!👍👍👍

  7. Молодець

  8. Як проникливо … Життєва історія. Інколи, ми і справді не цінуємо, що маємо. Молодець. Успіхів у подальшій творчрсті.

  9. Життєва ситуація. Ми і справді інколи не цінуємо, що маємо. Молодець, Святославе. Подальших тобі творчих успіхів.

  10. Дуже дуже гарна розповідь, і справді як багато ми маємо але нажаль дуже рідко замислюємось про це!
    Особливо приємно, що через цей допис, нас дорослих, якщо можна так висловитися “навчає” наша молодь!

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *