Дозвольте представити вам рівненський гурт “Peace Against The Wind”. Троє творчих, щирих та відвертих хлопців із власним світоглядом і життєвою позицією. Знайомтесь! Михальчук Ігор – гітара, Тишкун Богдан – бас, Підйом Максим – вокал.
– Ви знайомі один з одним досить давно. Із чого все починалося?
І. Ми знайомі один з одним майже з самого дитинства. З п’ятого класу ми з Максимом навчалися у музичній школі, де вперше спробували себе у грі на музичному інструменті.
М. Це була труба, але згодом наші смаки прогресували, і я вирішив зайнятися екстрим-вокалом. Доречно було б згадати, що ми є випускниками Рівненської загальноосвітньої школи №8. Саме у школі ми зібралися разом та почали спілкуватися.
Із майбутнім басистом знайомі були давно, але саме на початку десятого класу прозвучала досить цікава пропозиція:” Чувак, ти будеш з нами грати на басу?” (сміється)
Б. Недовго думаючи, я погодився і замовив гітару. Це рішення було спонтанним для мене, але до цього часу я жодного разу не пожалів.
– Чи не відчуваєте Ви брак музичних знань для того, щоб розвиватися і шукати нове звучання?
М. Вік живи – вік учись. Мабуть, кожен музикант трішки сумнівається в собі і в глибині душі боїться жорсткої критики та чужих оцінок. Це моя думка.
– Що допомагає Вам творити та не здаватися ніколи ні перед чим?
І. Прагнення бути почутим кимось, крім сусідів (сміється), прагнення чогось досягти і, насамперед, віра в себе.
М. Мрія рухає тебе. Саме вона здатна надихати і робити крок у світле майбутнє. Мрій, поки твоя мрія не збудеться.
– Чи відповідають тексти написаних пісень Вашим почуттям, поглядам, думкам, стану душі?
М. Який сенс творчості, якщо вона не відображає твою особистість, або ж не доповнює її?
Б. Музика – це віддзеркалення духовного світу людини. Кожна пісня – це частинка нас.
– Якими якостями Ви, як колектив володієте? Що можете сказати про себе, як про єдине ціле?
І. Хоч у нас іноді й різні погляди на життя, та часто переважає агресивне відстоювання своїх думок, але це все доповнює нас і дає неабиякий поштовх у розвиток групи.
М. Ми, як організм: кожен робить щось своє.
– Як Ви самі для себе визначаєте свій стиль?
М. Ми не заганяємо себе у рамки.
І. Придумуємо симбіоз всього, що ми чули, робили та відчували. Це не новий стиль, але саме це допомагає втілювати все задумане та робити крок у світле майбутнє. Мабуть, зупинимось на альтернативному металі.
– Чи має “Peace Against The Wind” репетиційну базу? Чи пам’ятаєте Ви свою першу репетицію?
І. Насправді, з цим питанням не все так позитивно. Де є можливість- там і збираємось. Найчастіше це буває в мене вдома, або ж в актовій залі нашої школи.
Б. Першу репетицію згадати важко, адже їх була безмежна кількість, і кожна по-своєму оригінальна та запальна.
– Як реагують сусіди?
І. З цим нам дуже поталанило. Сусід знизу любить важку музику.
– Окрім браку фінансування, які ще, на Вашу думку, проблеми початкових музикантів?
Б. Можливість реалізації своїх планів у маленькому місті і, мабуть, обмежена кількість аудиторії в країні.
М. Неготовність слухача платити за музику та підтримувати улюблених виконавців. Навіщо йти на концерт, якщо можна послухати в Інтернеті?
– Що потрібно, щоб українська музика була популярна?
М. Якість та душа. Музика змушує нас переживати, відчувати більш яскраво глибоко, повно. А це життєво необхідно кожній людині, адже наше життя — це насамперед життя емоцій. Людина жива, поки вона відчуває.
Б. Музика повинна звучати не заради грошей, а заради того, щоб люди чули тебе, розуміли і надихали створювати досконалість поєднання прекрасного.
– Якими ви бачите “Peace Against The Wind” через 5 років?
Б. У нас закриті очі. Наша мрія буде пливти за течією, поки не впаде у водоспад.
– І на завершення більш філософське питання. Що для Вас є найголовнішим у житті? І що, на Вашу думку, має зробити людина, аби в старості сказати, що прожила не марно?
І. Завжди став музику на перше місце. Вона завжди вміє заспокоїти, пробудити почуття забутого та подарувати хвилини непростих душевних переживань.
М. Люди спонтанно з’являються у твоєму житті і так само зникають, а музика залишиться з тобою завжди. Від неї світлішає похмурий день, зникає втома, з’являється бажання творити добро, прощати зло, любити людей і весь цей незбагненно прекрасний у своїй гармонії світ.
Б. На мою думку, життя потрібно провести у пошуках себе. Саме рух від однієї мети до іншої й змушує людину вдосконалюватись, виходячи на вищий рівень саморозвитку.
Спільнота “В Контакте” гурту “Peace Against The Wind”
Ілона КАЗІМІРСЬКА, випускниця Школи універсального журналіста