Музика – надзвичайні ліки, що допоможуть вилікуватись майже від будь-якої недуги. Ми слухаємо її і в моменти безмежного щастя, і в моменти коли хочеться ізолюватися від усього світу. Вона супроводжує нас майже все наше життя. Завдяки їй світ яскравіший.
Ви, мабуть, чули про випадки коли музика не тільки направляла на вірний шлях, а й рятувала численні життя. І це не казочки, це реальні події, що відбувалися з реальними людьми.
Музика посідає окреме місце в моєму сердечку. Чимало разів вона рятувала від поганого настрою чи подій, які гуртом навалилися на мене. Ще з самого дитинства вона почала переслідувати мене. Коли була малою, я дуже любила вмикати канали з музикою на телевізорі і просто танцювати. Мої “дикі танці”, за маминими словами, були оригінальними, енергійними та дуже смішними. Згодом, коли я трохи підросла і починала розуміти зміст пісень, пішли спроби співів. Вони також були дуже “цікавими”. Це все продовжувалось доти, доки я не пішла до другого класу. Батьки, мабуть, втомилися слухати мої нереально гарні вокальні виступи, і вирішили відправити мене на гурток вокалу. За весь час навчання я об’їздила низку конкурсів, де посідала призові місця. Минуло 3 роки, і вже просто співати було нудно. Мені хотілося чогось цікавішого і складнішого. Тож ми з татом вирішили, що я піду вчитися гри на гітарі. Два роки в музичній школі минули дуже довго й нудно, вирішила я податися до іншого вчителя. І там я таки знайшла те, що шукала. Перші півроку я вивчала акорди, а потім почалося найцікавіше. Вчитель вирішив створити гурт! Спершу він складався з чотирьох людей: піаністки, соло-гітариста, бас-гітариста та солістки, яка тримала ритм. А вже сьогодні нас шість, приєднався ще один піаніст та гітарист. Зараз наш колектив дуже дружний та час від часу дає концерти у місті. Але війна внесла корективи у моє музичне життя. Вчителька, котра вчила мене вокалу 7 років, була вимушена переїхати, тому уроки було призупинено, і віднедавна вже назавжди. Перенести це було важко, в голові виникала думка щодо того, щоб кинути співи. Але я таки взяла себе в руки, налаштувалася і знайшла нового наставника. Я надіюся, що ми з ним здружимось і моя музична кар’єра таки буде процвітати надалі.
Що ж, це була моя невеличка історія знайомства й дружби з музикою. Думаю, комусь це стане цікавим, та хтось впізнає себе тут.
Дарія ФАЛЬЧУК,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”