Британський історик Мартін Гілберт стверджує, що у 2007 році людина щоденно отримувала інформацію, яка б помістилася у 174 газетах. З кожним днем кількість таких «видань» зростає. Але, чи є у нас гарантія, що ми отримуємо достовірну інформацію? Як відрізнити правду від брехні?
В 1973 році група вчених із США опублікувала дослідження про «лекцію доктора Фокса». Її тема називалася «Застосування теорії ігор у підготовці лікаря». Лектора представили як доктора Майрона Фокса з медичного коледжу імені Альберта Ейнштейна, того самого учня фон Неймана. Такий статус викликає довіру, чи не так? Слухачами лекції були не «прості люди з вулиці», а доктори наук, педагоги, психологи та керівники наукових закладів. В кінці заходу всі присутні встали зі своїх місць та почали голосно аплодувати. Щоправда, слухачі навіть не здогадувались, що все що вони почули – просто набір безглуздої, ніяк не пов’язаної між собою інформації.
Псевдо-лектором був актор Майкл Фокс, який сам не розумів про що розповідає. Він виписав декілька наукових термінів із газети, пов’язав їх як захотів і прочитав на лекції. Але Майкл подав інформацію так, що доктори наук з вищою освітою стверджували те, що дізналися багато чого нового і були вдячні доктору Фоксу. Так само і ми, час від часу, можемо довіритися шарлатанам, не перевірити достовірність фактів і марно витратити час. А потім розповідаємо почуте своїм друзям чи знайомим, дезінформуючи людей навколо себе. Щоб дізнаватися справді нову та корисну інформацію та розповсюджувати лише точні дані, кожен із нас має відчути себе журналістом.
Ось декілька порад для перевірки інформації:
– задавайте питання щодо теми і не бійтеся попросити оповідача пояснити незрозумілі Вам моменти;
– користуйтеся пошуковими системами, щоб впевнитися в достовірності інформації;
– використовуйте лише перевірені сайти для наведення аргументу.
Якщо кожен із нас буде з обережністю ставитися до почутого, прочитаного або побаченого, то кількість «брехливої» інформації значно зменшиться. Чесно кажучи, з кожним днем впевнююсь все більше, що правда набагато цікавіша за вигадки, потрібно лише трохи більше зануритись в тему. І пам’ятайте, журналіст – це не лише ведучий новин чи репортер з мікрофоном. Журналіст – це людина, яка вміє користуватися інформацією, правильно її піднести та зацікавити інших. Журналіст – це не професія, це стиль життя.
Анастасія ПАРНЮК,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,
Харків