Життя – це велике багатство, яке кожна людина отримує при народженні. Але не всі усвідомлюють його цінність та використовують цей дарунок долі по-різному. Одні ретельно обмірковують кожен крок і розплановують усе наперед, інші живуть одним днем і беруть від життя все, що можуть, наступні ж руйнують та знедолюють самі себе, вживаючи алкоголь та наркотики.
Кожен самотужки обирає свій майбутній шлях. Та не варто витрачати дорогоцінний час на постійні помилки та дурниці. Це тільки здається, що у нас багато часу і ми все ще встигнемо, але насправді життя надто швидкоплинне. І ми маємо пройти життєвий шлях так, аби потім не жалкувати і з насолодою згадувати пройдені етапи. Неодмінно людина повинна мати ціль, бо без неї наше життя марне та нудне. Дуже важливо знайти своє місце у суспільстві, почуватися задоволеним та щасливим. Самореалізація – невід’ємна складова успішності. Хтось вбачає її в улюбленій роботі, цікавому хобі, а хтось – в родині і її продовжені. Неважливо, що саме ти обереш, важливо те, як саме ти реалізовуватимеш своє життя і який вагомий внесок зробиш у суспільство та світ загалом для того, щоб зробити його кращим.
На жаль, є й такі люди, які зовсім не усвідомлюють цінність кожного моменту. Як би не прикро й важко було про це говорити, проте на сьогоднішній день значно зросла кількість самогубств, особливо серед підлітків. В Україні таких випадків стало в 30 разів більше за останні 30 років, статистика інших країн теж невтішна. У минулому році покінчили життя самогубством 6,5 тисяч осіб в Україні. Такі дані наводить Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України. Я думаю, що яка б там не була важка ситуація, та з неї неодмінно можна знайти вихід. Хоча іноді й здається, що нічого змінити вже не можна, але це не так. Варто лише бути більш упевненими, терплячими й відважними. Виходу немає тільки після смерті, усі інші проблеми й негаразди – недовговічні.
Нерідко люди, які цілком забезпечені і мають все, що потрібно: сім’ю, освіту, кошти – почуваються нещасними і їм завжди чогось не вистачає. Порівняти тільки їх і, наприклад, маленьку дитину, яка помирає на очах у батьків, або стару матір, яка так і не дочекалась сина з війни, а чи прямо зараз на чиїхось руках помирає кохання всього його життя. В такі моменти тимчасові проблеми здадуться нам неважливими та безглуздими, саме тоді ми усвідомлюємо увесь сенс нашого буття. Тож треба бути вдячним за те, що маєш, та не нарікати на долю і не занепадати духом, коли щось пішло не так.
Також важливо думати не лишень про себе, а й про ближніх та їх добробут. Берегти тільки своє життя замало, потрібно вчитись берегти життя інших. Буквально кожна секунда безцінна й неповторна: її не можна повернути або пережити знову. Заповнюючи своє життя самовідданою працею, присвячуючи його іншим, людина сама значно підвищує цінність власного існування. Вибір сенсу буття, на мою думку, залежить від умов суспільства, нахилів та здібностей конкретної особи. І те, що одній людині здається абсурдним і незначним, для іншої є безцінним. Та буває і навпаки. Якщо людина витрачає своє життя на багато дрібних випадкових справ, якщо вона шукає лише вигоди для себе чи самих тільки задоволень, тобто живе виключно для самої себе, то її життя майже нічого не варте. Ми маємо поважати права і думку кожного, хто нас оточує. Немає людей кращих чи гірших, адже всі ми різні, унікальні і маємо змогу провести час, який нам даний, так, як самі вважаємо за потрібне.
Тож ми маємо примножувати й оберігати власне життя. Воно завжди непостійне: звичне та неповторне, радісне й сумне, сповнене глибоких переживань або радощів. Звичайно, нікому не дано з цілковитою точністю визначити майбутнє. Та все ж кожному під силу обрати власний шлях самотворення та саморозвитку. Життя – це вічна загадка, розгадати до кінця яку, як вважається, неможливо, проте варто спробувати. Ви повинні реалізувати себе, індивідуальні можливості, свою суть, пройшовши всі етапі з усіма його віковими особливостями, залишивши після себе бодай якийсь слід та вічну пам’ять.
Ангеліна БОДЯЛОВА,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,
Чернігівська область