З дитинства батьки намагаються вказати, що тобі робити, в яку школу піти, а потім яку професію обрати. Мені здається, в багатьох родинах саме так і є.
Правильно вони роблять? Не знаю… З одного боку, батьки, напевно, бажають нам кращого майбутнього, з іншого – заважають самому вибрати свою дорогу.
Я часто питаю себе: «Як відшукати свій шлях у житті?» Це здається дуже важко. Одне я знаю напевно: його треба обрати самому, а не під чітким контролем і натиском батьків. Колись вони зрозуміють, чому я обрала саме цей шлях, а не той, що вони запропонували. Я обрала власну дорогу…
Іноді мені здається, що у кожної людини з народження є той шлях, по якому вона повинна йти по життю. Треба лише його знайти.
Кожен у пошуках цієї дороги вже з дитинства, з підліткового віку. Я б навіть сказала, що це той вік, коли на людину може легко впливати чужа думка.
Мені день у день говорять: «Вчися краще. Вже час подумати над своєю професією». Це ніби луною віддається у мене в голові. Ïхні думки і бажання, наче перешкоди на моєму шляху. Я просто боюся заблукати і вибрати не те, що треба. Чесно кажучи, я вже боюся ходити на сімейні свята, бо це стає справжнім випробуванням для мене. Але я знаю: я точно відчую, коли знайду своє.
Відчую душею, може, інтуїцією, але точно зрозумію, коли це буде саме моя дорога. І тоді вже ніхто не зможе мене переконати.
Я не можу сказати, як відшукати свій шлях, бо й сама ще його не знайшла. Напевно, серце підкаже. Але пам’ятай: ти – особистість і ніхто не повинен перешкоджати тобі на шляху до мрії. Прямуй за нею!
Анна МАНАКОВА,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,
м.Северодонецьк, Луганська область