Я думаю, кожен українець має біля свого будинку декількох безхатніх котиків або собак. Хтось їх постійно підгодовує, вітається при зустрічі, а хтось навпаки, вважає загрозою суспільству. Що ж з цим робити та як боротися?
По-перше, потрібно з’ясувати, звідки взагалі беруться безпритульні тварини. Відповідь начебто зрозуміла – цуценята та кошенята народжуються на вулиці від безпритульних собак та кішок. З цим важко не погодитись, проте це лише частина відповіді. Найбільшу відповідальність несуть саме господарі, які позбавляються набридлих улюбленців. Вони не розуміють, що заводячи тварину, вони беруть на себе величезну відповідальність. І тому, награвшись з живою іграшкою, недбалі власники викидають своїх улюбленців на вулицю наче сміття. Як боротися з таким ставленням? Наведу приклади кількох країн.
Німеччина
У 2002 році Німеччина на конституційному рівні визнала права тварин. За жорстоке ставлення до тварини та залишення її на вулиці там можна отримати штраф до 25 тис. євро, або навіть ув’язнення до трьох років.
Франція
Якщо господар, викинув собаку або викритий у жорстокому поводженні з нею, повинен буде заплатити штраф у розмірі € 30 000.
Нідерланди
У Нідерландах жорстоке поводження з тваринами вважається справжнісіньким злочином. Згідно з законами цієї країни, жорстокість, проявлена щодо тварин, карається штрафом у розмірі € 17 000 і навіть позбавленням волі.
Туреччина
У Туреччині безпритульних тварин відловлюють, стерилізують, тим самим знижуючи рівень агресії, і знову випускають на вулицю. Щоб вони не померли від голоду, тут встановили спеціальні автомати, які видають корм тваринам в обмін на порожні пластикові пляшки.
А яка ситуація в Україні? Не така печальна, як може здаватися на перший погляд. Маємо позитивні приклади турботи про безпритульних тварин. Скажімо, існує проект Animal-id.net. “Це спеціальний додаток, який дозволяє підрахувати кількість безпритульних тварин за достатньо короткий час. Коли ловець виїжджає за твариною, він має її сфотографувати додатком і завантажити дані про неї. Потім її відправляють у притулок, роблять вакцинацію, стерилізацію, вона обростає даними, фотографіями, що згодом виливається в адопцію — усиновлення”,— розповів засновник Animal-id.net Віктор Копач.
Аби підрахувати бездомних тварин, місто умовно ділять на сектори. Кожен волонтер бронює за собою один невеликий сектор — близько 1,5 км. Протягом двох годин він фотографує усіх бродячих тварин, яких зустрічає. Система обробляє інформацію та видає статистику.
Чи не найкраща ситуація з вирішенням проблеми безпритульних тварин у Львові, майже 96% тварин там протягом 15 днів знаходять нових власників. Близько 50% домашніх тварин у Львові мають так звані QR-паспорти. Це жетони з QR-кодом. Коли його хтось зчитує, власнику приходить геолокація місця, де це відбулося. Кожного дня там повертаються додому від однієї до трьох загублених тварин.
Отже, підбиваючи підсумки, можна сказати, ця проблема підлягає вирішенню. Для запобігання росту кількості безхатніх істоток, жорстоке та безвідповідальне ставлення до тварин має каратися законом. А про тих, хто вже позбувся свого дому, ми маємо піклуватися.
Стефанія ЧЕКАНОВА,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”
Робота підготовлена за матеріалами https://rubryka.com/article/yak-vyrishyty-problemu-brodyachyh-tvaryn-rizni-krayiny-rizni-pidhody/