Я думаю, що ви кожного дня зустрічаєте безпритульних тварин на вулиці, у парку, біля магазинів. Але що ми можемо зробити для того, щоб більшість, чи навіть всі наші чотириногі друзі не зазнавали насильства, мали домівку та їжу?
Для початку, давайте розглянемо, як вирішують цю проблему інші країни світу. Наприклад, Німеччина. Починаючи з 2002 року усі домашні улюбленці ліцензуються, а їхні господарі сплачують податок. За собаку доведеться віддати приблизно 100-150 євро на рік, якщо ж ви вирішите завести другу – вже 200-300 євро, незалежно від розміру вашої тварини. Таким чином, перед тим, як завести собі маленького товариша, ви кілька разів подумаєте.
Далі, Італія. За викинуту кішку чи собаку можна потрапити до в’язниці і отримати штраф 10 000 євро. І такі тяжкі покарання майже у всіх країнах.
У Чехії навіть є спеціальна служба вилову безпритульних тварин та система притулків. Якщо взяти тварину з притулку, господар звільняється від податку на рік – зате платить за лікування та кастрацію (стерилізацію).
Я вважаю, що є обов’язковим знати причини того, чому тварини з’являються на вулиці.
- Люди купують собаку, не розібравшись в особливостях породи, а потім розчаровуються і відмовляються від тварини.
- Смерть господаря. Якщо у загиблої людини немає нікого, крім песика чи кішки, тоді немає кому подбати про тварину.
- Найчастіше людина не розуміє, що це жива істота, а не іграшка.
- “Ми передумали”, “Вона заважає мені”, “У мене немає часу на догляд за нею”, “Я не думав, що на неї треба буде витрачати багато коштів”, “Вона мені більше не подобається”, “В мене алергія”.
Існує дуже багато таких випадків, але сама тварина не може нічого з цим вдіяти. А лихі господарі навіть не здогадуються, що можна, наприклад, віддати у хороший притулок, чи віддати родичам, де будуть піклуватися про подальше існування котика чи песика.
Підсумуємо все. Для вирішення цієї проблеми необхідно використовувати досвід інших країн, виконуючи такі дії: реєстрація всіх безпритульних тварин, стерилізація, штрафи за те, що ти викинув тварину на вулицю чи за втрату, жорстоку поведінку та насильство.
Єва ВИДИБУРА-ГРІНШПУН,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”
Тема, яка порушена автором в цій статті дуже актуальна та своєчасна. Без втручання держави та змін у законодавстві вирішити цю проблему складно, але можна і потрібно розпочати. І починати варто з себе, бо притулки не в змозі вмістити всіх тварин. У багатьох європейських країнах вважається, що домашні тварини – це частина сім’ї, і вони мають такі ж права, як і інші її члени. Рішення завести тварину має бути зваженим, це рішення приймається всіма членами вашої сім’ї. Браво автору! Текст інформаційний!