Безпритульні тварини є майже у всіх країнах, проте в одних вони є невід’ємною частиною національної культури та екосистеми, а в деяких неприпустимим явищем. Але ж як боротися з проблемою тварин, які живуть на вулиці?
Я вважаю, що для України це питання є актуальним, адже наша держава входить у топ 10 країн світу за кількістю безпритульних тварин. За статистикою, кожен другий українець має домашнього улюбленця, утім таке лідерство стосується і чотириногих друзів, які живуть на вулиці. Є тварини, які від самого народження не мають дому, проте набагато більший відсоток тварин, яких викинули на вулицю недбалі господарі. Вони або не змогли справитись з відповідальністю, яку несуть за свого улюбленця, або ж просто “награлись” твариною, не побажавши рахуватися з її природними потребами. В цьому випадку, на мою думку, потрібно ввести штрафи за те, що господар викидає улюбленця на двір, а ці гроші передавати притулкам для чотирилапих.
Якщо ж тварина все-таки опинилась на вулиці, кожен з нас може допомогти знайти їй господаря. Ми живемо в 21 столітті, і майже кожна людина має смартфон, користується соцмережами і може поширити фотографію тварини з адресою ймовірного перебування. Можливо, для іншої людини цей безхатько стане вірним другом. Також, якщо людина забирає тварину з притулку, як бонус потрібно надати декілька безкоштовних консультацій ветеринара, кінолога, якщо це собака, або ж зоопсихолога, щоб допомогти налагодити контакт між господарем і твариною.
Загалом, притулки є дуже примітивними. Було б набагато краще, якби в таких закладах була можливість поспілкуватися з твариною, погуляти, провести час, щоб людина вибрала такого улюбленця, з яким добре саме їй. Думаю, це попередило б повторне викидання тварини на вулицю.
Але притулки часто не можуть взяти нових тварин, щоб забезпечити чотирилапих житлом та їжею, адже не завжди мають кошти навіть на улюбленців, які вже давно там перебувають. В цьому випадку потрібно на державному рівні вирішувати питання забезпечення притулків грошима.
Хорошим прикладом боротьби з проблемою безпритульних тварин є Львів. У місті є ЛКП “Лев”, яке виловлює безпритульних тварин, лікує, вакцинує, стерилізує та залишає на перетримку. Комунальній ветеринарній клініці допомагають люди, поширюючи інформацію про безпритульних чотирилапих, або ж стаючи волонтерами. Кількість волонтерів ЛКП “Лев” налічує понад три сотні чоловік. В майбутньому я також планую відвідувати це підприємство, щоб допомагати доглядати за тваринами. Рік тому в мене теж з’явився чотирилапий друг, якого ми підібрали на вулиці.
Багато хто не має можливості взяти безпритульну тварину до себе, проте може взимку нагодувати теплою їжею, влітку поставити ємність з водою, стати волонтером в притулку, принести туди непотрібні для вас речі. Взимку тварина буде рада навіть старій ковдрі з горища.
Але мені дуже шкода, що серед нас є “люди”, які борються з проблемою безпритульних тварин жорстоким, звірячим методом, даючи бездомним чотирилапим отруєну їжу та воду. На мою думку, це повинно каратись законом.
Отже, кожен може допомогти у боротьбі з цією проблемою. Необов’язково мати великі фінансові статки, але важливо робити те, що входить у твої можливості, не залишатись осторонь.
Анна ВОВК,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”