Про перше кохання ми дізнавались із книжок, переконуючись у щирості почуттів Ассоль і Грея, Ромео та Джульєтти, Онєгіна до Тетяни. Однак щойно зустрічались із цим у житті, розуміли, що не все так, як змальовують письменники. Перша любов як для батьків, так і для самої дитини – один із найважливіших етапів буття. Перехідний вік у розпалі, гормони активізуються, змінюються вподобання, звички, коло друзів. Підлітки починають розуміти, що є почуття не тільки дружби. Висловлюючи прояв любові до об’єкту симпатії, характер дитини може аберрантно змінитись, стати ніжним та вразливим, чи навпаки – апатичним і агресивним. Батькам слід пам’ятати, що ми насамперед – діти, тож вкрай потребуємо підтримки адже як відомо, любов не завжди буває взаємною.
Оскільки мені тринадцять і я підліток, а до того ще й закохана – можу дати вам кілька порад, які допоможуть зберегти дружбу в цей період у вашій родині.
- Згадайте себе у ці роки. Перше кохання – яке воно? Нове, своєрідне, некоректоване. Варто його боятись чи дослухатись серця? Мені здається, що раціональні пояснення у цьому випадку даремні, так чи інакше, ваша дитина переконається на власному досвіді і для себе зрозуміє, чого потребує від стосунків.
- При розмові дотримуйтесь дружнього тону. Не перетворюйте звичайну розмову на допит.
- Нізащо не звинувачуйте власну дитину. Звичайна фраза «А я казав(ла)» відштовхує почуття довіри між вами. Не намагайтесь посварити пару.
- Часто виникає ситуація, особливо у дівчат, коли обранець/ниця не подобається батькам. Будь ласка, не втручайтесь у ці справи. Вибір вашої дитини – її особиста селекція. Чи ви радились із родиною, обираючи половинку? Поступіться гордістю та ревнощами. Що важливіше за щастя підлітка?
- Тримайте дистанцію. Не читайте листування без дозволу, не стежте за парою. Проте все ж цікавтесь « чи все гаразд?» Мені здається, що саме це запитання допоможе підлітку відчути себе значущим та особливим.
- Не знехтуйте довірою дитини і не знецінюйте почуття. Натомість наведіть приклад з ваших позитивних чи негативних юнацьких стосунків. Це не тільки послугує гарним прототипом, а сприяє комфортній і невимушеній розмові.
Заборона стосунків налаштує дитину лише ПРОТИ вас, невдовзі наступить і емоційний холод. Довіра, яка виникала і формувалась протягом багатьох років, ущент зруйнується. Таким дітям важко відкриватись не лише вам, а і соціуму. Намагайтесь переступити через свої пріоритети. Якщо стосунки не заважають успішності, чому б ні?
В цей непростий для обох сторін період варто не забувати, що ви – родина. Так, я розумію, дитина для батьків – найдорожчий скарб у житті, який хочеться вберегти від різних негараздів,тож коли у найріднішої людини з’являється обранець – батьків переповнюють ревнощі, адже свою крихітку ділити з кимось – не феншуй. Проте зрозумійте дітей. Нам дуже важко знайти підхід і до вас. Хочеться стосунків, ніжності, турботи не тільки зі сторони дорослих, як рідних, а і від хлопця чи дівчини, особливо у підлітковий вік. Тож коли забороняєте зустрічатись – виникають конфлікти різних поколінь, бойкоти чи протести. Я сподіваюсь, що ви хоч трошки дослухаєтесь до мене, адже ці поради були створенні на досвіді мене, як підлітка двадцять першого сторіччя, та моїх батьків. До того ж, дякую їм, що дали згоду на стосунки, що тривають і досі, та змогли знайти підхід до мене, уникаючи всіх цих недоліків.
Катерина СЄРБА,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”