Я – студентка

27.09.2021

Я – студентка

Частина перша: як я стала студенткою.

Добігала весна 2021 року. Для мене її закінчення повинно було стати особливим, адже це мав бути початок нової історії. Про її сюжет я думала давно. І ось настав той самий ,,Старт” нового етапу мого життя.

Тоді був дощовий день, але водночас радісний у моєму серці. Я вже на один крок наблизилася до своєї мрії. Не така вона вже й дивовижна: просто бути вчителем початкових класів і поступити в заклад, який бачила за склом машини, коли проїжджала повз. Я їхала до школи по своє свідоцтво.  Ще декілька хвилин і я візьму його до  рук. Директор та інші вчителі ходять, метушаться, а мені ніби серце вилітає з грудей. Все. Закінчилися переживання. Цей папірець в моїх руках і мені відкривається світ нових можливостей.

30 червня – день, коли я переступила поріг  Бродівського фахового педагогічного коледжу ім. Маркіяна Шашкевича. Я зробила ще один крок на зустріч своєї уже не мрії, а цілі. Я подала документи до свого майбутнього закладу.  Пишу заяву, а руки трусяться. Я прийняла правильне рішення. Відчуваю, що правильне.

До екзаменів залишилося два тижні. Я потренувала вміння написання   диктантів – вийшло доволі добре. А от з математикою стосунки склалися гірше. Не здружилися ми з нею іще зі школи  Не моє це. Залишається вірити у краще.

13 липня – день консультації, де нам розповідали що потрібно взяти на екзамени і якого типу будуть завдання. 14 липня – перший екзамен з української мови. Здала!170 балів. Хочеться кричати на весь світ від радості. Я була впевнена, що все буде добре. Здавалося мені, що я наперед знаю свою історію. 17 липня – другий екзамен з математики. Здала. Важко в це повірити. 130 балів і це добре. Нам сказали, що потрібно зразу іти до директора і він вже скаже чи поступили, чи ні. Іду. Все тіло моє труситься і ноги ніби не мої. Зайшла, сідаю на крісло і чую:,, Вітаю вас. Тепер ви студентка нашого коледжу”.  Це були ті самі слова, про які довго мріяла. Вийшла з кабінету і ще довго не могла повірити, що я зробила великий крок на зустріч своїй дитячій мрії: бути вчителем. Ще декілька днів після екзаменів мені важко було стримати свою радість і приховати щасливе обличчя.

Потім ми пішли подивитися на гуртожиток – моє майбутнє місце проживання на чотири найближчі роки. Там дуже красиво і кімната у нас хороша. Вже скоро ми зробимо її ще кращою. Є гарні ліжка, стіл, шафки – чого іще хотіти.

Більше місяця я чекала мого першого 1 вересня в коледжі. З нетерпінням рахувала дні,  закреслювала їх ручкою на календарі.  Уже ближче до вересня сформувалися групи. Тепер я можу гордо сказати: ,,Я студентка групи П-11″.

Якщо маєте мрію – йдіть до неї. Із таких простих мрій народжуються великі ідеї і люди. А що далі? Як я буду вчитися? Як будуть проходити мої студентські роки? Поживемо – побачимо. І, можливо,  моя мрія комусь здається простою і дивною, але для мене це нова історія мого життя, яку я вирішила написати сама.

Оксана БИК,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”

переглядів: 117

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *