Олімпіада – річ складна. Мало кому вдається потрапити на ці випробування, але в деяких виходить пробитися туди.
Почнемо з того, хто саме може потрапити на олімпіади. Ну, зазвичай у відмінників вистачає сил погодитися випробувати себе. А ще дуже часто вчитель з будь-якого предмету може просто підійти і сказати: “Так… хочу тебе порадувати: ти ідеш на олімпіаду з мого предмету”. І, знаєте, ця “радість” так особливо і не відчувається, адже в основному все вирішили за вас. Після цього, вночі перед сном починаєш задавати собі питання по типу: “а що як напишу погано…” чи “а може відмовитись?”. Щодо першого питання можу сказати точно, воно надокучає доти, доки не дізнаєшся результату. А перейдучи до другого, я думала що це неправильно і некрасиво, до одного моменту…
І цей один момент навчив мене казати “ні”. Якось до мене підійшла вчителька з історії, і сказала ту саму фразу. Брехати не буду – я справді розгубилась, і через це погодилася, але коли відійшла від шоку і зрозуміла, який у мене завантажений графік, я порадилися з батьками і все ж набралася сил відмовитись. Потрібно було бачити що сталося наступного дня! Я підходжу до шкільного музею (зазвичай там можна знайти нашу вчительку історії) і стукаю в двері. Моє серце буквально вилітало з грудей. І тут відкриваються двері музею, я заходжу і сідаю навпроти вчительки. Мій голос тремтів, але все пояснити вдалося, і вона ніби мене зрозуміла.
Цього навчального року я змогла написати аж 7 олімпіад! Це були різні предмети, починаючи англійською та українською мовами, та закінчуючи хімією. І насправді я дякую за отриманий досвід.
Також хочу розказати про те, що далі чекає олімпіадника після самої олімпіади. Зазвичай – нічого. Вчитель може просто погладити по голівці, і сказати, що ти молодець. Так, звісно, приємно це чути, але розраховуєш на дещо більше. Хоч би хорошу оцінку з цього предмету отримати. І деякі вчителі можуть справді її поставити, але це трапляється рідко. А ще, якщо ти з олімпіадою впорався добре, то є велика ймовірність того, що наступного року тобі також доведеться писати олімпіаду з цього самого предмету. Після цього учні поділяються на два типи. Перший – той, який все ж погодиться взяти участь в олімпіаді, тому що він або не зможе відмовити, або йому реально просто захочеться. І другий – той, який просто відмовиться.
Під кінець хочу сказати: яким типом олімпіадників ви не були, олімпіади насправді дають чималий досвід. У майбутньому рано чи пізно це може стати у пригоді. Тому, якщо ви знаєте предмет – краще погодитися і все ж випробувати себе на міцність.
Дарія ФАЛЬЧУК,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”