Знання декількох мов ще ніколи не заважало людям відкривати для себе світ. Наприклад, під час подорожі іншою країною завжди буде зручніше спілкуватися з місцевими зрозумілим усім словом, а не жестами, які досить легко неправильно зрозуміти. Чи, уявімо, пункт «володію двома мовами» в резюме є вельми солідним, виглядає більш спокусливо для працедавців. Або ж просто є мрія прочитати твори Байрона чи Шекспіра в оригіналі. Але все це насправді стосується саме знання мов. А що ж передує цьому знанню? Вивчення. Ми зазвичай просто чекаємо на результат, остаточно впевнені, що тільки він зможе розгорнути горизонт книги-життя. А чи була хоч раз думка, що і власне процес може непогано справитися із цією задачею?
Навчання за своєю природою, окрім здобуття знань, організовує людину, розвиває дисциплінованість, пам’ять. Це всім відомо. А те, що саме вивчення нового мовлення може принести користь нашому здоров’ю, знають далеко не всі. Наприклад, «білінгви» – люди, що вільно використовують кілька мов, – з меншою ймовірністю «підхоплюють» старече недоумство, їхній мозок добре працює навіть із плином часу; вивчення іншою мови використовується як метод боротьби із хворобою Альцгеймера. Така допомога від ніби «звичайного» навчання зумовлена тим, що цей процес діє, як тренажер для нашого мозку: нервова система постійно перемикається з однієї мови на іншу, підшукує доречні переклади, обробляє нову інформацію, зіставляє її зі старою. Таким чином утворюється більше нових з’єднань між нейронами, а, отже, покращується сприйняття навколишнього середовища. Чи не крок це до розширення кругозору?!
До того ж, і процес вивчення, і саме знання мови допомагають нам почуватися набагато впевненіше не тільки в середовищі іншомовців, а й в суспільстві взагалі. Психологічно для нас є маленькою перемогою просто розуміти те, що ми щось знаємо, можемо використовувати. Це додає людям впевненості навіть у повсякденних ситуаціях. А саме впевненість дає нам рішучість розбити стіни перед світом навколо.
Думаю, що треба віддати належне й сучасним підручникам. Здебільшого, вони не лише дають інформацію з граматики, правил читання та інших дисциплін будь-якої мови: ці книжки збагачені текстами про культуру різних країн, їх звичаї, географію та етнографію, про деякі новини світу (можна і на тест про глобальне потепління натрапити). Так, вивчаючи мову, ми дізнаємось щось цікаве, нове.
«Та в мене нема часу на все це! Відучились вже своє», – могло б подумати багато з нас. Так, часу на повноцінні заняття може і не вистачати, але для чого були створені десятки мобільних додатків-«вчителів»?! Примітивна програма для початківців допоможе засвоювати хоча б 3-5 нових слів чи кілька фраз на день. Доведено, що навіть таке оновлення приносить свої результати. Головне пам’ятати – краще почати пізно, ніж ніколи!
Але скільки б переваг як вивчення, так і знання мов не мали, яку б кількість шляхів у життя не створювали, як би не покращували нас і наше життя взагалі, вчити чи не вчити – особистий вибір кожного.
Інна ХОРОШМАНЕНКО,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”