Чи замислювалися Ви колись про те, що весь наш світ – кіно, а люди в ньому «грають на камеру» ? Нас усіх ніби оточує величезна сцена з тонкою гранню реальності. Але ця межа настільки прозора, що багато хто її навіть не помічає.
Звичайно, кожна людина особлива та унікальна. Вона є окремою неповторною особистістю зі своїми думками, переживаннями, прагненнями. Але є те, що нас об’єднує в цьому «кіно».
Жодна людина в нинішньому суспільстві не показує себе однаково, тобто такою, якою її могли б охарактеризувати абсолютно всі. Хтось може вважати Вас дуже мудрим та розсудливим, але знайдуться і ті, що зовсім не розуміють Ваших слів, вчинків і взагалі поведінки. І це нормально. Не можливо кожному сподобатись. Але чому так відбувається? Тому що ми поводимо себе по-різному в кожному колі людей.
Я наведу приклад. У школі Ви неймовірно працьовиті, цілеспрямовані та сором’язливі, з друзями – веселі, відкриті та драйвові з втраченим почуттям нерішучості, у колі невідомих Вам людей – тихі, малорухомі та мовчазні, з батьками – ласкаві та відверті, поруч із давніми знайомими щирі, але не до кінця відкриті… І таких прикладів різної поведінки людини можна привести безліч. Зараз це називають людськими особистостями. І ці «особистості», що живуть в кожному з нас, залежать від життєвих ситуацій. В якомусь випадку Ви відреагуєте так, а в іншому – якось інакше.
Буває і так, що люди помітно ведуть себе якось дивно, тобто можна помітити, що поведінка заздалегідь відрепетирована і тому виглядає несправжньою, і в такий момент вони є істинними акторами.
Іноді люди забувають вийти із своєї «ролі на публіку» і далі продовжують себе показувати з вигаданих ними сторін, аби виглядати чи краще, чи впевненіше (тут тільки вони самі можуть знати точно).
Тобто кожен із нас актор, який «грає на камеру» свою роль у залежності від ситуації та компанії людей, де знаходиться, а коли «камера» вимикається, потрапляє в іншу реальність з наступними особистостями.
Один із найвідоміших драматургів світу, Вільям Шекспір, помітивши цю дивовижу близько 500 років тому, занотував свої думки. І, погодьтесь, яким є точним цей вислів, навіть у наш час.
Карина ТОВПИГА,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”