Вдячна доля за знайомство з Оленою Медведєвою

21.07.2025

Як важливо зберегти  відчуття прекрасного, не розгубити  внутрішні ресурси, що дарують сили та надію. Мистецтво завжди стояло на чатах нашої історичної пам’яті, допомагало відстояти генетичний код незламної  нації.

Як важливо відчувати себе частинкою  єдиного цілого, вагомого та актуального, коли лише починаєш робити перші кроки у незвіданий світ мистецтва. Моя перша зустріч з Оленою Медведєвою відбулася у 2021 році, мені тоді було дванадцять років. Ми, вихованці літературно – драматичної студії «Вишневий вітер», мали чудову нагоду долучитися до прекрасного: взяти участь у презентації унікального вишитого фоліанту Олени Медведєвої  «Лісова пісня». Тоді я вперше доторкнулася до дива, вишитого ніжною талановитою душею, відчула неймовірну гармонію краси, що  поєднує гаптоване слово із сучасністю.

Незабутньою  була онлайн – презентація Олени Медведєвої, майстриня вишила фрагмент «Марії» Уласа Самчука англійською мовою. Ця подія стала знаковою для всіх людей, які  пам’ятають  про жахливі наслідки геноциду.  Наш «Вишневий вітер» був запрошений  до співпраці, ми презентували авторську інсценізацію твору, у якому відтворили боротьбу добра зі злом. «Марію» Уласа Самчука потрібно обов’язково читати на уроках історії та української літератури, адже промовиста  правда дає надпотужні імпульси, розкриває страшні віхи історії. Цей твір – реквієм  про воістину страшні метаморфози  людського буття в умовах більшовицького геноциду, серед сили-силенної гріхів якого був і чи не найбільший – голодомор.

Презентація  вишитої «Марії» – це новий крок до пізнання незвіданого, я  зацікавилася творчим доробком Олени Медведєвої. Привернув мою увагу  вишитий фоліант, присвячений творчості  Ліни Костенко «Я поцілую мальву у щоку». Майстриня працювала над цим шедевром упродовж двох років, щоб презентувати до Дня народження поетеси. Поезію «Я поцілую мальву у щоку», відчула усім серцем, коли після повномасштабного вторгнення поїхали з мамою до Німеччини. Упродовж трьох місяців  сумувала за рідним містом та домівкою, тоді відчула надпотужну силу рядків: «Ну що мені магнолії, агави? Я поцілую мальву у щоку». Мальви справжні, мальви вишиті, мальви поетичні  мають магічну силу, вони нас чекають, не дають нам змаліти і зміліти.

У 2024 році, у переддень вшанування 210 – річчя від дня народження Генія України, небо увібрало в себе неймовірно теплу палітру сонця, адже Тарасове слово обʼєднує, надихає, сталить наш дух. По-особливому Шевченкова поезія зазвучала в  нашому Рівненському ліцеї № 1 під час відкритого мікрофону «Живе під сонцем любові Шевченкова весна», оскільки ми, юні читці – декламатори, мали чудову нагоду ознайомитися з вишитою Шевченкіаною Олени Медведєвої. Відома в Україні та за її межами мисткиня та письменниця презентувала три «Кобзарі». Кожна робота п. Олени – це сакральна частинка нашої духовної свободи, ідентичності. А ще я відчула, що «Кобзар» у полотняній сорочці неймовірно теплий на дотик.

Я вдячна долі  за знайомство з Оленою Медведєвою, яка креативно популяризує українське слово, зокрема її Євангеліє від Матвія визнано найбільшою вишитою книгою у світі. Пані Олена – лавреат літературних премій імені М. Дубова та У. Самчука, авторка книг для дітей, член Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України, майстриня-вишивальниця, нагороджена відзнаками: «Гордість міста», а також орденом «Гордість Української нації».

Мені імпонує, що відома особистість завжди відкрита до спілкування, уособлює щедру любов до життя. Креативність, філігранність та життєдайність пані Олени надихає на прекрасне, адже мисткиня є не лише волонтером рідного слова, а й безвідмовним оберегом ніжної дитячої душі. Варто пригадати Марійку Колесник, яка мужньо здолала підступну хворобу: повірила у себе та в чудо, бо поруч була Олена Медведєва, яка допомогла  дівчинці упорядкувати збірку казок «Диво». Олена Медведєва – генераторка ідей, які роблять наше життя кращим та різнобарвним. Синергія творчості мисткині – оазис гармонії та шляхетності, натхнення та самобутності.

Вікторія ЗАЙЦЕВА,

лауреатка XV всеукраїнського конкурсу “Я – журналіст!”,

учениця Рівненського ліцею №1

Джерело фото: https://culture-rivne.com.ua/artists/olena-medvedyeva-gromadska-organizacziya-czentr-kreatyvu/

переглядів: 7

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *