Чомусь, коли говорять про вчених, то згадують стереотипного дивака в окулярах, довгому халаті, з волоссям, що стирчить у різні боки. Але насправді науку творять реальні люди: чоловіки й жінки, хлопці й дівчата, молодші й старші, у халаті у лабораторії й біля екранів ноутбуків у офісі. Насправді кожен з нас може зробити щось корисне для поширення наукових поглядів й підходів. Хочете почути історію про те, як українська молодь тут і зараз популяризує науку серед однолітків, закохує тисячі українських школярів та студентів у цю справу й мріє разом з однодумцями про перемогу? Зараз вам розповім.
Усе розпочалось у 2020 році, пандемія, карантин, усі змагання й олімпіади скасовані. Тоді троє школярів вирішують створити власний конкурс для однолітків «Teenagers vs COVID-19». Основне завдання – надати ідеї для подолання пандемії, створивши свій раціоналізаторський, соціальний чи науковий проєкт. Міжнародний фонд «Відродження» вирішив підтримати ініціативу хлопців. У результаті – 168 заявок й багато класних проєктів.
Друзі не зупинялись на досягнутому, а тому почали об’єднувати навколо себе й інших. Згодом до цієї ініціативи приєдналась я, а вже у 2021 році держава офіційно визнала нас та зареєструвала як молодіжну громадську організацію «UkrTeenScience».
Ми змогли втілити багато проєктів, до прикладу, Science Mentoring, що має на меті знайти для школяра чи молодої людини ментора, який би допоміг у створенні стартапу чи наукової роботи; написали купу дописів, аби продемонструвати одноліткам, що наука – це цікаво й зовсім не страшно.
Але 24 лютого 2022 року Україна прокинулась від вибухів, розпочалась повномасштабна війна, здавалось, що всі мрії та плани зруйновані. Волонтерів нашої організації розкидало по світу. Що робити? Де шукати сили й натхнення? Ми думали призупинити роботу, чекати кращого часу, але зрозуміли, що і нам, і всім навколо потрібні нові знання та можливості навіть у таких обставинах. Зібравши усі сили, ми швидко відновили активності: писали науково-популярні дописи в укритті, проводили прямі ефіри з українськими науковцями, думали про майбутні проєкти.
Влітку 2022 року з’являється ідея створити біологічну спільноту. Біологія – це та наука, на досягненнях якої базується медицина, харчові технології, лабораторна діагностика, агрономія, ветеринарія та інші сфери нашого життя. Біологія – це і є життя. Вже у жовтні 2022 року наша команда презентує біологічну спільноту у Києві. Назву обрали відповідну – «PROФАЗА». Профаза – це перша фаза поділу клітини, етап, з якого все починається. Презентація пройшла успішно, хоча підготовка до неї була доволі складна: в Україні почались відключення електроенергії, існувала постійна загроза обстрілів. Тому ключовим завданням було підібрати приміщення, яке було б безпечним, знаходилось поруч з укриттям та мало безперебійне електропостачання. Не менш важливо у такі темні часи створити для людей атмосферу захищеності й комфорту, дати зрозуміти, що надія є! Все вийшло! На захід запросили кандидатку біологічних наук й фізіологиню Вікторію Кравченко, яка поділилась секретами про роботу нашого мозку, а ми розповіли про те, чим займатиметься спільнота у подальшому. Я побачила вогник в очах людей, як же цього не вистачало! Приємно, що мене обрали керівницею цього проєкту.
За рік роботи, спільно з нашою командою, змогли втілити багато крутого: щодня публікуємо цікаві дописи й оголошення, щотижня проводимо онлайн-лекції з людьми, що пов’язали своє життя з біологічною наукою, організовуємо заходи у Києві. Серед найцікавіших – День біолога, «Сильніше разом: імунізація та вакцинація» спільно з комітетом Громадського здоров’я УМСА, «Зелений четвер», присвячений аварії на Каховській ГЕС, «Зелений четвер 2.0. У пошуках квітки папороті», разом із Київським міським Будинком природи.
З-під крила PROФАЗА з’явився ще один проєкт, який згодом став самостійним і який підтримала спільнота «НУШ» – PROФОРІЄНТАЦІЯ. Ми змогли об’єднати разом понад 600 людей. Здавалось, що усе круто, можливостей та знайомств щодня більшало, але з’являлись й нові проблеми. Спілкуючись з молоддю під час наших заходів, ми зрозуміли, що багато амбітних людей не бачать свого майбутнього в Україні. Біологія – класно, але ці високі матерії не для країни, яка воює… Ми зрозуміли, що чекати далі неможливо, треба брати за руку наших талановитих людей і вести їх до потужних українських роботодавців, показувати, що є ті, хто готовий підтримувати вашу жагу до знань й розвитку.
Заручившись підтримкою голови організації Владлена Володавчика, я почала планування нового проєкту. Так і народився кар’єрний фестиваль для біологів «ProfBioFest». Партнерами для втілення ідеї стали українська фармацевтична компанія «Артеріум», мережа клініко-діагностичних лабораторій «Діла» та репродуктивний центр «Айвімед». Під час заходу 70 учасників мали змогу познайомитись з фахівцями цих бізнесів, поставити всі запитання, а згодом молодь презентувала свої проєкти про те, якою вони мріють бачити українську компанію-роботодавця. Найкращі команди отримали цінні призи, найактивніші учасники – запрошення на стажування. Я ніколи не бачила стільки слів подяки! Ми змогли показати, що в Україні є майбутнє, що бізнес готовий підтримувати науку і її молоді таланти. Люди почали розуміти, що щастя можна шукати не лише за кордоном, вдома також можуть бути гідні умови праці, заохочення й визнання.
А ви помічали, що кожна провідна країна має потужну науку, підтримує вчених, фінансує цю галузь? У світі існують наукові осередки, де прагне працювати кожен інтелектуал. Усі розуміють, що наука ― це про вищий рівень життя, можливості для громадян та впевненість у майбутньому. Україна на шляху до Європи, а тому розвиток цієї сфери – невід’ємна частина нашої євроінтеграції.
Сьогодні я розумію, що мене надихає те середовище, в якому я опинилась. Щиро вірю у нашу перемогу! Якщо ми зараз думаємо про майбутнє, то нас не зламати! Я вкотре переконуюсь, що велика перемога складається з маленьких досягнень і на фронті, й у тилу. Залишитись тут, працювати, мріяти, планувати майбутнє – це вже перемога! Перемога вічного над тимчасовим, добра над злом, життя над смертю!
Владислава МЕШКО,
переможниця всеукраїнського конкурсу “Я – журналіст!”,
випускниця Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Наскільки продуманий і захоплюючий пост!!! Читала на одному подиху. Бажаю успіхів у найближчому майбутньому та кар’єрному зростанню!)