Учитель бойового гопака любить співати і вміє вишивати

20.05.2011

Учитель бойового гопака любить співати і вміє вишивати

Герой нашого часу. Хто це і кого представляє з себе? Можливо, це політик, бізнесмен, спортсмен чи простий вчитель? Хочу звернути увагу саме на останнього, адже навіть на перший погляд людина із звичайною професією може втілювати в собі позитивні якості.
Руслан Віталійович Дмитренко народився 9 листопада 1980 року в місті Острозі, але майже одразу після народження переїхав разом із батьками до Рівного. В цій людині ховається стільки талантів, про які можна говорити безупинно. Вперше до школи привів його тато.

Саме в Рівненській школі №9 почав займатись спортом, а саме футболом. Змінюючи місце проживання в складному підлітковому віці, доводилось змінювати і школу: в 1994-96 рр. навчався в ЗОШ №29 та №28. Легко вливався в колектив, був активною дитиною: багато разів доводилося мамі купувати нові вазони в школу. Любив займатись футболом, хокеєм та цікавився різними видами боротьби. Пізніше вступив до професійно-технічного училища №10 на спеціальність “електромеханік”.

Ця професія зовсім не цікавила його, і одного разу саме в училищі, побачивши оголошення про набір до секції бойового гопака, вирішив записатися. Секція гопака та мистецтва рукопашного бою, яким займався 7 років в Міському Палаці культури “Текстильник”, дуже цікавили та приваблювали його. Невелику перерву зробила армія. Він удосконалює мистецтво бойового гопака і до цього часу.

Як відомо, бойовий гопак – це українське бойове мистецтво, що відтворює елементи традиційного козацького бою, які до сьогодні збереглися в народних танцях. У 2001 році на чемпіонаті у Львові з бойового гопака Руслан Віталійович завоював третє місце. Влітку в селі Звенигород, перебуваючи в навчальному таборі, отримав свідоцтво та право на викладання бойового гопака. І вже з 2002 року розпочав цю справу.

Руслан Віталійович – надзвичайна людина та вчитель, адже не кожен зможе прищепити одразу стільком дітям любов до цього мистецтва. Він навчає та допомагає розвиватись фізично, розумово та духовно. Також велику роль відіграють ці заняття для дітей, які знайомляться з традиціями і звичаями українського народу. Що ж до самого заняття, то воно проходить дуже цікаво. Багато працюючи, учні досягають бажаного – вдосконалюють свої навички в бойовому мистецтві. Так як на мене, найбільш привабливими частинами заняття є його початок і кінець.

Саме тоді “молоді козаки” моляться, і психологічно налаштовуються. Вони стають у коло і співають козацьку чи стрілецьку пісню, стаючи ніби однією родиною. Ці пісні переносять усіх у далеке минуле. Постають в уяві наші величні і могутні предки. І так приємно, що ці молоді люди хочуть бути схожими на них.
Та це ще не всі таланти Руслана Віталійовича. У 2002 році вступив у Дніпродзержинський коледж фізичного виховання. З 2005 року почав поєднувати викладання гопака з новою професією – вчителя фізичного виховання. На даний момент він працює в ЗОШ №13 м. Рівного. Учні із найбільшим задоволенням ходять на його уроки, адже він “вчитель від Бога”, вміє підійти до кожного з учнів по-особливому. І люди навколо про нього такої хорошої думки, що може здатись, що ця особистість немає поганих сторін.

На одному із семінарів почув, що козаки вміли не тільки майстерно воювати, але й готувати їсти, шити та вишивати, а вишивка – була одним із способів медитації козаків в ті часи. Зацікавившись цим, Руслан Віталійович вирішив спробувати свої сили і в цих напрямках. Свою першу картину — портрет Богдана Хмельницького – він вишив за досить короткий термін. Ця картина на міському конкурсі вишивки зайняла призове місце.

Руслан Віталійович також захоплюється співом. Любов до співу прищепила йому матуся. Пізніше почав співати на гопаку, а коли влаштувався на роботу до ЗОШ №13, то Степан Тихонович, учитель музики та керівник шкільного хору, взяв його до себе на навчання.

Незважаючи на різні лиха та проблеми, які спіткали його впродовж життя, він залишається оптимістом, просто хорошою людиною та вчителем. З нього потрібно брати приклад підростаючому поколінню, адже Руслан Віталійович не тільки втілює в собі хороші якості характеру, а й веде здоровий спосіб життя! Саме в таких людях потрібно шукати героя нашого часу!

Марія КУХАРЧУК

переглядів: 727

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *