Алея з молодих каштанів, охайний пам’ятник загиблим воїнам-односельчанам в роки Великої Вітчизняної війни, оточений зеленими кленами та березами, – саме таку картину міг би побачити перехожий в центрі села Головлі, що на Хмельниччині.

До
Та нині це зробити йому не вдасться, бо алеї вже не існує. Залишився лише недолугий пам’ятник зі своїми “вічнозеленими”, а насправді посохлими, туями та магазин, на передньому плані якого ледь видніються пеньки.

Після
Коли я запитала в місцевих жителів як вони ставляться до вирубки дерев, то абсолютно всі висловилися негативно. Одні називають цей вчинок варварством, інші – злочином. Аргументуючи свою думку тим, що дозволу в громади на проведення таких робіт ніхто не питав.
То що ж стало поштовхом для знищення дерев, спитаєте ви? Не так давно цей магазин почав реконструювати один заможний місцевий фермер. За його словами, в майбутньому ця споруда слугуватиме місцем відпочинку для тамтешніх жителів, що дасть змогу заохотити молодь залишатися в селі.
Діло, здавалося, благородне – якби не низка “але”… Внаслідок цього будівництва, знищили усі дерева, які були головною принадою та гордістю села, а згодом, наскільки знаю, – пішли на опалення ще не працюючого кафе.

На мою думку, дим, який щоденно виходить з труби прилеглої котельні, забруднює повітря. І не дає вільно дихати та займатися побутом людям, котрі живуть поряд. Селяни неодноразово нарікали на “горе-трубу”. Однак, на жителів села не реагують ні сам господар, ні сільський голова.

Щоб розібратися у цій ситуації, вирішую дізнатися думку іншої сторони – власника. Проте, він відмовився будь-що коментувати. Сільський голова, в свою чергу, повідомив, що магазин став приватною власністю і на місці дерев згодом буде встановлено паркан. Також пообіцяв розібратися з котельнею. Та щоб визначити рівень забрудненості, потрібно дочекатися наступного опалювального сезону.
Факт знищення дерев став справжньою драмою для місцевих жителів, тому й не дивно, що це викликало хвилю обурення в населення. Адже сьогодні центр села перетворився на пустку. Прикрасою для якого слугуватимуть не живі насадження, а мертвий паркан. Що ж чекати головлівцям далі?…
Ярослава НІКІТЮК,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,
Хмельницька область

