Книги такого жанру як фантастика з’явилися в XIX столітті і були лиш прийомом викладу історії. Першим, хто ввів фантастику як жанр, вважається французький письменник Жюль Верн. Він писав про пригоди, але описував цікаві наукові факти, дізнаючись про них із наукових журналів. Починаючи з цього століття до наших днів жанр подарував нам таких письменників як Герберт Уєллс, Єдгар Райс Берроуз, Говард Лавкрафт, Айзек Азимов, Олексій Толстой, Рей Бредбері та ін. Були речі, котрі вони передбачили, і ми користуємося ними. В цій статті наведемо приклади таких речей.
Банківські карти. Вперше вони були описані в повісті Єдварда Белламі “Погляд назад”. В утопії йдеться про універсальні карти, завдяки яким люди могли контролювати свої фінанси з будь-якої точки планети. Повість була написана в 1888 році, а перші кредитні карти почали використовувати в 50-х роках XX століття, тобто через 62 роки після появи твору.
Навушники-вкладиші. В 1950-х роках навушники використовували величезні, але Рей Бредбері в повісті “451 градус по Фаренгейту”, виданій у 1953 році ,описав навушники-радіо, які можна носити з собою. Подібні навушники почали використовувати тільки в 2000-х роках.
Відеочат. У романі Хьюго Гернсбека “Ральф 1241С 41+” було описано пристрій “телефот” , яке дозволяє бачити співрозмовника, якому подзвонив. Перші відеочати з’явилися в 1964 року завдяки компанії AT&T, яка установила перші відеотелефони для людей у Нью-Йорку, а роман був виданий в 1911 році.
Перша висадка на місяць. Цю грандіозну подію описав за 100 років до того Жюль Верн. Він змалював деталі цієї висадки і навіть розрахував, скільки буде потрібно палива, а це в романі “З Землі на Місяць” 1865 року!
Кінець Другої світової війни. Ця війна мала вражаючі масштаби, але її кінець теж передбачили. У невеликій розповіді 1940 року Роберта Хайлайна “Нікчемне рішення” США розробляла атомну зброю, яке покладе кінець війні, що і сталося через 5-10 років.
Біонічні протези. В романі 1972 року “Кіборг” Мартин Кейдин описує людину, яка отримала багато ран, через що їй протезами заміняють ноги, дозволяючи швидко бігати, а також руку з величезною силою і око з камерою. Зараз інженерні винаходи протезів дійдуть до того, що, можливо, скоро можна буде замінити око.
Електромобілі. В романі 1968 року “Всім стояти на Занзибарі” Джона Браннера головний герой Норман Хаус випадково вбиває техногенетика Сугайгунтунга і знищує всю його техніку і винаходи, серед яких електромобіль.
Пластична хірургія. Цей метод зміни зовнішності людини був описаний в романі Олександра Бєляєва “Людина, яка знайшла своє обличчя”, де карлик-актор змінює своє обличчя, після того, як актриса, яку він кохав, відкинула його почуття, бо він був негарним. Цей роман, опублікований в 1940 році, з точністю описала цю технологію, яка використовується в наші дні.
Заміна (пересадка) органів. У ще одному романі Беляєва “Людина-Амфібія” аргентинський учений Сальватор заміняє своєму сину Іхтиандру його слабкі легені на жабра молодої акули. Зараз, звичайно, вже не пересаджують органи тварин, а людські, але ця операція була описана в 1928 році і письменник передбачив цей процес.
Список речей, що збулися, можна продовжувати, при цьому треба пам’ятати, що з кожним днем і роком винаходиться те, що в той час, коли були написані твори, люди могли тільки уявляти. Але і в наш час письменників-фантастів багато і в їхніх творах також знайдеться таке, що, можливо, стане реальністю.
Марія ТРУШ,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”