Приблизно з кінця вісімнадцятого століття жінки почали боротись за рівність із чоловіками. Жінки завжди хотіли такого ж ставлення до себе, яке мали чоловіки, та завжди були люди, для яких жінка – слухняна дівчина або дружина, яка повинна прибирати, готувати та доглядати за дітьми. Чоловіки завжди отримували любов та повагу навіть за незначні вчинки, поки жінок лише критикували за те, що вони робили недостатньо, виглядати не так, як потрібно, були занадто нудними або веселими. Несправедливо, що ми повинні й досі проходити через доволі неприємні періоди в житті лише через те, що ми- жінки.
Тема тіла жінки ніколи не буде нудною для людей. Вони можуть дозволяти собі говорити жахливі речі про жінку з зайвою вагою, адже вона повинна радувати чоловіка своїм виглядом і не має права виглядати погано, але нічого не скажуть про такого ж чоловіка, бо він “дуже втомлюється на роботі і повинен багато їсти, щоб мати енергію”. Збільшення ваги може бути наслідком хвороб, тривалого лікування, важкого періоду в житті людини. Та кого стосуються такі “незначні деталі”, коли легше просто пожартувати з “повненької” дівчинки в школі, крикнути щось образливе “великій” жінці, яка випадково зачепила хлопця у коридорі.
Та якби ж люди критикували жінок тільки через зайву вагу- їх не влаштовують навіть стрункі дівчата, адже вони виглядають “як сірники” та “в них усі кістки видно”. Ніхто не зверне уваги на худорлявого хлопця, але тіло дівчини прокоментують і будуть давати непрохані поради щодо харчування та догляду за її тілом. Люди також дуже люблять розповідати жінкам про те, як саме потрібно використовувати свої тіла, наприклад- нав’язують важливість народження дитини. В деяких країнах навіть забороняють легальні аборти (і роблять це знову ж таки чоловіки).
Поширеною проблемою, яка стосується моєї теми, є також сексуалізація: це надання чомусь або комусь сексуального характеру. Яскравим прикладом є майже кожна персонажка з кіновсесвіту “Марвел”. Якщо порівняти костюми Чорної Вдови та, наприклад, Капітана Америки, то буде видно, наскільки комфортніший костюм у останнього. У костюмах жінок присутні глибокі вирізи, які багато років не змінювали, незважаючи на скарги акторок.
На вулиці щодня можна почути, як групи хлопців-підлітків вигукують щось гарно одягненим дівчатам та вважають це смішним, дорослі чоловіки затримують погляди на ногах дівчат, які вирішили одягнути гарну сукню або спідницю. Дівчатам розповідають, як краще вдягатись, звинувачують їх у всіх словах та діях чоловіків. Наприклад, коли саме дівчат та жінок звинувачували у поведінці гвалтівників, бо “вони були неправильно одягнені”.
Це нормально, коли чоловік був у стосунках з більше ніж трьома людьми протягом свого життя, але для жінки це просто гріх, і вона автоматично стає “повією” для всіх. Ніхто не здивується, коли чоловік почне зраджувати своїй партнерці, адже це їм (чоловікам) “просто необхідно”, “це у їх природі”; та коли дівчина робить помилку у стосунках, то цього точно ніхто не забуде. Та навіть коли чоловік зраджує своїй партнерці, дівчину можуть зробити винною, бо вона “не змогла втримати його біля себе”. Коли чоловік контролює дівчину у стосунках і починає ревнувати щоразу, коли вона розмовляє з якимось хлопцем, то це нормально, бо він “так виявляє своє хвилювання та любов до неї”. Та коли дівчина робить те саме, вона- “ненормальна, яка просто не може жити, не контролюючи усіх людей, які її оточують”.
Як би жінка важко не працювала все своє життя, цього завжди буде недостатньо для чоловіків, які зовсім не цінують старання інших. Жінкам важко досягти успіху та прихильності інших, адже їх будуть критикувати буквально за кожну деталь.
Дівчина, яка гарно навчається в школі та працює так важко, як тільки може, буде для усіх “нудною заучкою”. Усі будуть ставити її успіх та знання під сумнів, поки хлопця-відмінника поважатимуть за старання, і він буде усім подобатись.
У висновку хочу сказати, що жінки дуже сильні і щодня це доводять усім. Ми маємо інтереси, думки, таланти, і ми готові боротись та доводити чоловікам, що ми не гірші ніж вони, і заслуговуємо такого ж гарного ставлення. Я щиро сподіваюсь, що творчість, думки та інтереси жінок почнуть приймати та цінувати у світі.
Влада БІЛЕЦЬКА,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”

