Буквально днями я повернулася з двотижневого відпочинку. Ці неймовірні 14 днів я провела у таборі «Електронік»,куди поїхала завдяки Малій академії наук (МАН).
Я потрапила ніби у казку. Наш загін мав приголомшлеву назву МАНдраж та був у складі сорока п’яти юних науковців. Як ви могли вже зрозуміти, назву взято від абревіатури МАН.
У перший же день всі 45 “мандражівців” здружилися так, ніби знайомі все життя. Ми співали,грали в ігри,танцювали, наче повернулися на п’ять років назад. За ці два тижні я відчула себе справді дитиною,яка виходить із зони комфорту,радіє всьому, що її оточує та просто живе в своє задоволення. Табір справді навчив мене бути більш комунікабельною,драйвовою та в деяких випадках маленькою,щасливою дитиною.
Також за ці неймовірні 14 днів я побачила безліч цікавих історичних пам’яток архітектури такі як: Дубенський замок,замок Любарта, Тараканівський форт,Базальтові стовпи. Кожна з цих поїздок робила з мене малесеньку пташку Колібрі. Емоції переповнювали наскільки сильно, що моя душа підіймалася високо в небо, немов летіла підкорювати нові вершини одна за одною.
Ці два тижні минули максимально швидко,що я навіть не встигла оговтатися та усвідомити,що це кінець. Кінець відпочинку не з друзями,а вже у колі сім’ї. Ми зріднилися наскільки сильно, що стали одне одному,як брати і сестри.
Я безмежно вдячна всім і кожному за ці незабутні 14 днів. Тут неможливо стримати сліз та емоції,коли мова йде про МАНдраж.
Христина РОМАНОВСЬКА,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”