Славетна землячка Антоніна Горохович

30.01.2016

Славетна землячка Антоніна Горохович

Триває інтернет-голосування серед учасників конкурсу “Я – журналіст!”. Робота, яка набере найбільше позитивних відгуків, отримає відзнаку в спеціальній номінації “Народний журналіст”. Голосування триватиме до 15 лютого.
Час від часу посилає Господь кожному народові справжнього світоча, одухотворену волею і правдою людину, яка повинна осягнути всі життєві проблеми свого народу та Словом служити йому. Яскравою зіркою пломеніє постать моєї землячки Антоніни Горохович – громадської діячки, журналістки, письменниці, редактора пластових журналів, педагога, члена різних жіночих організацій, людини сильного характеру. Вона хотіла бачити рідний народ великим та вільним. Для цього обрала найсильнішу зброю – рідне слово, яке несла всюди: на чужині і дома, рідну мову як найбільший скарб, яким має дорожити кожна українська родина. Саме її життя можна вважати подвигом в ім’я України, заради якої вона жила та працювала, керуючись життєвим кредом Лесі Українки: «Я маю в серці те, що не вмирає».

Народилась Антоніна-Тоня Горохович, так звали її друзі й рідні, у селі Великі Межирічі у багатодітній родині у 1913 році. З шести дітей, вона одна здобула початкову освіту під умілою рукою приватного вчителя, а середню – в Українській приватній гімназії, де вчилась дуже старанно. У великій родині Антоніни всі її чогось навчали: і мама, і бабуня, і брати з сестрами, а особливо дядько Василь, який виплекав з неї глибоко свідомого патріота рідного краю.

Вона мала непереборне прагнення до навчання до праці, про це згадувала і її хрещениця Литвин Наталія Федорівна: «Ніколи не було у Антоніни вільної хвилини. Всі знання віддавала молоді. Дуже любила книги та художні картини. Мала велику бібліотеку, її книжки – то були одинокі шафи, що заповнювали оселю…».

Антоніна Горохович брала активну участь у громадському житі Рівного (у 1930 рр.). Була засновницею просвітницького руху на Рівненщині, працювала секретарем Союзу Українок. Вона організовувала в Рівному свята Матері, Миколая, Різдвяні та Великодні свята.

Переїхавши до Львова, Антоніна під керівництвом Мілени Рудницької теж працює секретарем Союзу Українок. Деякий час була інструктором вишколу, вихователем дитсадків, бо дуже любила дітей. У Дублянах у сільськогосподарському інституті навчалась на філологічному факультеті державного університету. Як згадувала Я. Кіналь: «Великою атракцією для нас, галичанок, була Тоня з Волині…». Проте отримати диплом інженера-агронома було дуже складно через німецьку окупацію 1944 року. Все ж 1949 року цьому саможертовному патріоту рідної Волині Антоніні Горохович вдалось виїхати до Канади, де Тоня продовжила навчання на філфаці. Проте вірна дочка України дуже тужила за отчою землею, переймалася долею Батьківщини, її не полишали думки про батьків, тому вона одразу всі свої заощадження віддала батькам. А в 1967 році захистила магістерську роботу на Славістичному відділі Оттавського університету «Афоризми у творчості Лесі Українки». Це й не дивно, адже саме вона стала її наставником.

Перебуваючи у Торонто, Горохович не мала спокою: то вона викладала україністику на курсах українознавства, то співпрацювала з комісією шкільництва при Онтарській провінційній раді українців у Канаді, де видавався журнал «Рідношкільник». А з 1963 по 1990 роки активно співпрацює з журналом Союзу Українок «Промінь», де підписується псевдонімами «Уляна Пелех», «сестричка Уля», «Волинянка». Важливе місце в її житті займає і організація «Пласт». Тут публікувались її статті про відомих українських письменників і поетів. Будучи не лише знавцем літератури, а й педагогічних проблем, Тоня своєю книгою «Батьки і діти» підняла важливі й актуальні проблеми сучасної концепції виховання молоді, підростаючого покоління.

«Тоня – людина особливої культури з високою освітою. Жила на чужині, але душею була з рідним народом. Суворо зберігала вона вартості християнської чистоти», – про це згадує Ярослав Зорич. Попри це марила рідною землею і упродовж життя чотири рази мала змогу побувати у рідних Межирічах, у 1968 році побачитись з рідними, але коли її прозвали «запеклою націоналісткою», вона після 1994 року не змогла більше приїздити на рідну землю. Попри це Тоня продовжувала спілкування з рідними, друзями. І не було більшої вдячності від тих листів, що Україна пробудилася й після здобуття незалежності прямує новою стежиною у нове життя. Натхненна Горохович встановила зв’язок з Рівненським краєзнавчим музеєм. Туди вона передала цілий ряд статей, своїх напрацювань, що дозволило дослідникам та вченим-краєзнавцям України продовжити її справу, яку вона не встигла завершити сама через погіршення стану здоров’я (хоч і працювала до останнього подиху). Для себе не просила нічого, крім як поховати в рідному селі. Так і сталося у 1997 році, її тіло з Канади у рідні Великі Межирічі привіз Павло Баєр – український діяч у Канаді.

Її життя є прикладом великого патріотизму, гідного служіння Україні, яку так любила і без якої не мислила свого життя. Тому сьогодні, в цей складний час перебудови та змін, вона лишається невтомним борцем, дороговказом, який здатен підняти з колін мільйони українців. «Іскру патріотизму Антоніна Горохович передала юнакам по всій земній кулі…», – зазначає Василь Янішевський. Саме для ідеї української державності жила Антоніна, невтомно працювала з молоддю, бо вірила у нове життя, яке неодмінно настане знову.

Якщо вам сподобалась ця стаття і ви хочете, щоб саме її автор став переможцем у номінації “Народний журналіст” – залиште свій позитивний коментар під матеріалом і поділіться посиланням на цю статтю в соціальних мережах, аби і інші могли проголосувати! Інтернет-голосування триватиме до 15 лютого. Переможе та робота, яка отримає найбільше позитивних коментарів!

Читати роботи учасників і голосувати

До теми:

На Рівненщині відзначили 100-річчя письменниці Антоніни Горохович

Вступ-2016: як за 2 дні ви можете підготуватись до вступу на журналістику

“ТОП-20: видатні рівняни”

Михайло ПИЛИПЧУК, с.Великі Межиричі Рівненської обл.

переглядів: 892

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *