На мою думку, сім’я – це ті люди, які з самого початку нашого життя завжди поруч. Рідні несуть велику відповідальність за наше виховання, бо кожне слово, жест чи міміку ми наслідуємо від них. Ми вчимося адаптовуватися та правильно сприймати навколишнє середовище, спілкуватися з людьми, розрізняти погане й хороше, правду й брехню, добро і зло. Тому наша родина і є тим первинним середовищем, у якому ми вчимося жити, у якому ми вчимося творити добро.
По-перше, сім’я – це наша перша соціальна група, у якій ми тільки навчаємося. Батьки готують нас до суворих реалій. Від рідних залежить формування наших норм поведінки та моральності. Мама і тато повинні забезпечувати матеріальну та емоційну підтримку, психологічний захист і формування цінностей. Але найголовнішим є те, що у родині повинна бути атмосфера любові та порозуміння, бо тільки за такої умови у дитини може сформуватися правильний світогляд.
На згадку приходить короткометражний фільм “Містер байдужий”. Мова йде про людину, якій ні до чого і ні до кого немає діла, вона замкнена, нещаслива і живе у своєму маленькому світі, і не любить, коли в межі її “світу” вторгаються. А все чому? Тому, що їй у дитинстві приділяли замало уваги. Тобто наше сприйняття дійсності все ж таки формується в дитинстві.
По-друге, дитина – це дзеркало життя своїх батьків. Соціалізація – це складний і багатогранний процес, тому задачею батьків є допомогти дітям. Дорослим набагато легше зрозуміти дітей, бо вони вже ними були.
Яскравим прикладом цієї думки є книга Памели Друкерман “Французькі діти не плюються їжею. Секрети виховання з Парижа”. Неймовірно важливо виховати передусім щасливу людину, упевнену в собі, яка вміє орієнтуватися в життєвих ситуаціях. Я вважаю, що якщо дитина вихована з добротою, якщо старше покоління їй все пояснювало, і вона несе світло у своїй душі, то від неї ніколи не буда злих дій.
Отже, наша сім’я — це, безсумнівно, первинне середовище, де ми навчаємося творити добро. Звичайно, кожна людина обирає свій життєвий шлях, але сім’я бажає нам тільки кращого. Тому любіть свою родину, будьте вдячні їй за своє виховання та за свої сьогоднішні можливості.
Анастасія УНТІЛОВА,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”