Час розвивається, а з ним і технології. Те, що декілька років тому було у новинку – для мого покоління це щось звичайне, до чого усі звикли. Але ще більше діти мого віку звикли до Інтернету. Ми народилися у час, коли всесвітнє павутиння розвилося до дуже високого рівня й продовжує розвиток. А одна з невід’ємних частин Інтернету – соціальні мережі. Що це для мого покоління та особисто для мене?
По-перше, це все-таки не остання частина життя сучасної людини. Ми вже майже не уявляємо життя без мереж. На це у нас є декілька причин.
Соціальні мережі можуть з’єднати кожного з будь-ким, навіть з іншого континенту. І що це дає? Це дає змогу спілкуватися з ким завгодно. Якщо у реальному світі тебе оточують не тільки твої друзі, а й недруги, то у віртуальному – тільки ті, з ким ти хочеш спілкуватися. А також, завдяки все тій самій змозі з’єднувати людей з різних куточків світу, соціальні мережі зможуть допомогти зустрітися та обмінятися новинами зі своїми родичами, які знаходяться за тисячі кілометрів, не виходячи з дому. Це неабияк зручно!
На цьому можливості не закінчуються. У соціальних мережах ми шукаємо новини та інформацію. Нам достатньо лише підписатися на цікаву нам спільноту, а потім лише отримувати те, що нам треба. Все, що тільки хочеться, у будь-яку мить. Непогано, так?
Якщо ж ми заговорили про спільноти, то скажу ще про ті, які допомагають нам ділитися чимось своїм з іншими. Наприклад, мистецтво. Будь-хто, коли тільки захоче, може знайти сторінку або спільноту, яка працює над публікуванням творчості, надіслати їм свій твір та знайти його серед інших. Користувачі, які теж побачать це творіння, зможуть одразу висловити свою думку та враження щодо нього, поговорити з автором, надати йому порад. І все це у будь-який час, коли вам зручно.
Соціальні мережі влаштовують конкурси, завдяки яким кожен може показати себе, розповісти про себе, отримати нових друзів, досвід, враження.
Тобто, соціальні мережі насправді дають безліч можливостей, якими моє покоління вдало користується. Ми шукаємо в них знайомства, спілкування, спосіб самовираження тощо. І ми знаходимо це. Завжди!
Олександр СТЕПАНЕНКО,
випускник Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,
с.Рибинське, Волноваський район, Донецька область