Ще з дитинства ми чули це слово. “Щастя”! Кожна казка, прочитана на ніч батьком чи матір’ю, мала кінець “… і жили вони довго та щасливо”. Вироставши з дня у день, ми мріяли віднайти своє “довго та щасливо”. Ми мріяли стати щасливими. А що ж означає це слово?
У слов’янській міфології щастя означало гарна доля. Можливо, у наш час бути щасливою означає мати гарне і світле майбутнє.
Сьогодні, мені здається, що мало хто може з впевненістю сказати: “Я щасливий”. Багато людей зараз зайняті буденними справами, і вони не помічають простих, звичайних речей. Наприклад, світанку чи заходу сонця, ранкової роси, що блищить на траві, усмішки прохожих. Але ці дрібниці підіймають настрій, заспокоюють, змушують забути про всі негаразди та проблеми.
Мабуть, кожна людина хоче бути щасливою. І кожній для щастя потрібні різні речі. Когось щасливим робить мистецтво. Їх надихають витвори, роботи інших людей. Наприклад, слухаючи улюблену пісню, ти наповнюєшся позитивними емоціями, і здається, що ти готовий на будь-які подвиги. Тобі хочеться усміхнутися всьому світові, і вже не здається, що він такий холодний та жорстокий. А когось щасливим робить улюблене заняття або хобі. Наприклад, танці. Кажуть, що танець – це стан душі. Іноді хочеться станцювати жвавий і енергійний Jazz чи, можливо, Hip-Hop, а інколи навпаки – спокійний, ніжний вальс. Улюбленою справою може бути й вокал. Співаючи пісню, ти заспокоюєшся, даруєш насолоду іншим. А, можливо, у когось хобі – це вишивання, в’язання чи якась інші копітка робота. Ми усі різні, у нас різні заняття, і ми можемо ділитися плодами своєї праці, роблячи інших щасливими.
Щоб стати щасливим/ою, потрібно навчитися милуватися простими речами. Наприклад, щирим емоціям, теплим та затишним вечорам з приємним спілкуванням. Також деяким подобаються піші прогулянки по міському парку чи, можливо, на велосипеді. А комусь приносить задоволення відчувати екстрим, відчуття польоту, швидкості та драйву. Коли ти літаєш на параплані чи стрибаєш з парашутом, весь світ здається таким маленьким, а ти почуваєшся вільним та нестриманим. Проте найголовніше для щастя – це сім’я, яка завжди з тобою, яка допоможе у скрутну хвилину, якій ти зможеш довірити свої почуття, розказати про свої проблеми, і вона обов’язково допоможе вирішити їх. І як же ж без друзів? Вірних друзів! Людей, яким ти віриш, які розділять з тобою радість і горе, які розвеселять тебе, коли тобі сумно, які стали для тебе другою сім’єю.
Всі ці та інші чудові речі роблять нас, звичайних людей, щасливими.
Олександра БУРБЕНКО,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,
м.Кам’янець-Подільський, Хмельницька область