Зізнайтеся, дорослі, вам так цікаво дізнатися, що ж цікавого сучасні діти знаходять у соцмережах, чи не так?
Частина підлітків приходить зі школи додому й умикає телефон. Усе. Можна нічого не питати про те, як минув день, що за оцінки отримало твоє чадо: воно вже на крилах віртуальної реальності. Захлинається постами в Інстаграмі й «мочить» ворога у відеогрі.
Я з позиції сучасного підлітка можу цілком говорити про те, що соцмережі – це надзвичайно цікаво. Ти заходиш у свій профіль – бачиш сотні пізнавальних публікацій про все на світі, дізнаєшся, коли до твого міста приїде улюблений співак із концертом, котрий колір зараз у моді й тому подібне. З яких сторін не розглядай, соціальна мережа – це перш за все інформаційний стрім, можливість бути поінформованим у сферах, що тебе цікавлять, фактично, це вікно у світ.
Звичайно, захоплення соцмережами деяких людей можна назвати хворобою, божевіллям, коли особа буквально «боготворить» Твіттер чи Фейсбук і забуває про «життя простих смертних», потрапляє в тенета Інтернету й проводить там час до самозабуття. Не виключено, що з цим потрібно боротися. Але зараз про інше.
На підтримку соціальних мереж є чимало аргументів. І далеко не всі з них ґрунтуються на тому, що це чудове джерело інформації, комунікації й обміну думками про-все-на-світі. Чимало людей неспроста може заміняти живе спілкування соцмережами, бо на це є вагомі причини. І річ іде вже не про ту фанатичну залежність від різноманітних девайсів.
Є цікава статистика, котра повідомляє те, що 90% людей вважає, що їм легше написати щось у смс-повідомленні, ніж сказати це в реальному житті комусь в обличчя. Це перша причина, чому соцмережа може заміняти живе спілкування. Ми боїмося висловитися відкрито, соромимося чогось, червонітимемо, якщо раптом вийде «масло масляне». А тут – формат повідомлення. Пишеш собі, що забажаєш, твого обличчя не бачать, голосу не чують, реакції твоєї теж не спостерігають.
По-друге, ви коли-небудь помічали річ складнішу й більш сумбурну за голову підлітка? Упевнена, що не завжди. У тінейджерів дуже багато проблем, тому що вони перебувають у такому віці, коли формуються їхні смаки, вони починають знаходити себе в житті, відчувати відповідальність за все зроблене. Вони вразливі. Така вікова категорія іноді намагається втекти від надмірно серйозної реальності, тому шукає розраду в безперервному читанні публікацій про те, як чудово можна відпочити в Домінікані, чи можна підготуватися до ЗНО без репетиторів, топ-100 книжок, які кожен повинен прочитати до кінця життя, дату виходу нового айфону тощо. Тобто підліткам важливо знайти середовище, де вони будуть абстрагованими від проблем дорослого життя.
У будь-якої людини можуть бути проблеми у взаєминах з іншими. Наприклад, дитина, яку ніхто не поважає й не цінує як особистість, робітниця, котрій начальник постійно торочить про те, що вона ні на що не здатна. Одним словом, це люди з заниженою самооцінкою. І ось викладає така людина в першу-ліпшу соцмережу своє фото. За найближчі 10 хвилин з’являються лайки, вподобайки, позначки «Мне нравится», позитивні коментарі, смайлики. Звичайно, самооцінка стрибає вгору. Отже, соцмережа – ще й можливість побачити хоч і віртуальну, зате підтримку, спосіб втерти носа всім задавакам, показати себе, що все ж таки на щось здатен і хтось-таки тебе поважає.
А ще, коли раптом друзі перебувають далеко від тебе, можеш дізнаватися з соціальних мереж про їхнє життя, інтереси, слідкувати за тим, як змінилися їхні обличчя, листуватися з ними й, таким чином, бути начебто поряд.
Тож не завжди варто заводити мову про те, що хтось «зависає» в соцмережах 24 години на добу й не відводить очей від монітора. Це може бути далеко не залежність, а якісь серйозні проблеми у внутрішньому світі людини. І вона просто потребує уваги зі сторони інших.
Ольга ДУДЕНКО,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,
Полтава
Джерело фото: ВКурсе.ua