Кожний, мабуть, інколи замислювався про свій населений пункт, його особливості та фантазував щодо його змін на краще. Адже, яким гарним чи сучасним він не був би, все ж хочеться внести певні зміни у його інфраструктуру.
Я проживаю в мальовничому селищі Маків, що на Хмельниччині. Тут народилася та проводжу свої дитячі роки. Змалечку я помічала його красу, затишок та деякі недоліки. Маків цікавий своєю історією: протягом століть змінювалися власники села, його роль у ті часи, було багато видатних подій на його території. Це селище прославилося завдяки санаторію «Україна», який, на жаль, зараз не працює. Проте санаторій входить у число лауреатів Всеукраїнського рейтингу-проєкту «100 найкращих підприємств України» в номінації «Санаторно-курортні послуги».
У моєму селищі навпроти місцевої школи є покинутий, занедбаний дитячий садок. Він працював ще декілька десятків років тому. З розповідей моїх батьків, цей дитсадок був дуже гарним, чудовим місцем для дітей. На території був дитячий майданчик з різноманітними каруселями. Усередині садок теж був красивим та просторим. Але зараз важко сказати, що він виглядав гарно. На території замість гарних карусель залишилися тільки уламки від них, сама будівля – це стіни без вікон. Шкода, що зараз цей дитсадок виглядає так. Тому я хочу, щоб його відбудували, звичайно, для цього потрібна велика кількість грошей, але мені здається, що буде набагато краще, коли замість занедбаної будівлі буде гарний, сучасний дитячий садок.
Також, що важливо, я б зробила ремонт доріг, тому що не всі в ідеальному стані. У селі є дороги, які після сильних злив можуть перетворитися на суцільне болото і по них важко їхати, що відіграє неабияку роль у житті мешканців.
Я б змінила на краще нашу лікарню. Обладнала її різними сучасними приладами, які необхідні для лікування, зробила б ремонт, покращила б умови лікарні. Тому що у ній не найкращі кабінети та ремонт не завадив би точно. Також у лікарні розташована бригада швидкої медичної допомоги і її працівникам теж потрібне комфортне місце для роботи.
У Макові є проблеми з екологією. Забруднені ставки, парки, майже повсюди сміття. Це прикро, адже це вказує на безкультурність людей. Звичайно проходять заходи, коли мешканці збираються великими компаніями і очищають забруднені території. Такі заходи відбуваються і в школі. Проте все ж існують люди, яким байдуже те, скільки часу й сил інші витратили на прибирання і смітять знову. Тому я дуже хотіла б, щоб люди замислилися і зрозуміли, що так робити не можна, і що вони ж самі шкодять собі. Адже краще прогулюватися по своєму селі, коли воно чисте, без сміття, зі свіжим повітрям.
Загалом це все, що хотіла я написати про недоліки і зміни. Я люблю своє прекрасне, затишне, тихе село Маків, хоча певні зміни в нього я внесла б.
Анастасія ГРАБЧАК,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”