Знайомство з книгами у мене відбулось ще в ранньому дитинстві, але справжній інтерес в мене вони викликали лише рік тому.
Відбулось це зовсім випадково, у звичайному супермаркеті я помітила декілька книг і через нудьгу вирішила погортати, навіть не думаючи, що вони займуть важливе місце у моєму житті. Чомусь мене зацікавила анотація і я попросила купити мені їх. Так у мене з’явився мій перший цикл. Читала я з великим задоволенням і навіть сама дивувалась цьому. Наступною моєю покупкою став ще один цикл книг. Вибирала я набагато довше, перебирала десятки варіантів і нарешті обрала ідеальний. Прекрасне фентезі і подорожі у паралельному світі. Я полюбила цей жанр усім серцем. Дочитавши всі книги, я і не думала спинятись. Вже через декілька місяців на моїх полицях знайшли своє місце дві прекрасні трилогії. Все те ж фентезі. Так і з’явилась моя любов до цього жанру.
Проте згодом мені захотілось чогось новенького. Обійшовши декілька книжкових магазинів, я нарешті знайшла те, що мені було потрібно – історичний роман. Атмосферу цієї історії було не передати словами, як і моє враження. Це була справжня новинка для мене.
Звісно, читати — це прекрасно. Занурюватись в історію, хвилюватись про персонажів, розкривати таємниці разом із ними. Проте, цього мені було недостатньо, тому почувши про шкільне завдання “написати свій детектив” я зрозуміла – ось воно, те чого мені бракувало. Звісно зрештою в мене не вийшло довгого і цікавого детективу, але навіть сам процес написання приніс мені неймовірне задоволення. Можливо згодом я зроблю ще одну спробу, але зараз мені вистачає і цього результату.
Зараз я можу порадити безліч творів, які можуть сподобатись моїм одноліткам. Книги допомогли мені розвинути словниковий запас і уміння гарно говорити. При написанні шкільних творів у мене завжди є де знайти інформацію або куди можна підглянути. Також книги – це прикраса моєї кімнати. Яскраві і прекрасні палітурки додають їй затишності. Хочу зазначити, що книга також навчає нас. Навіть читаючи звичайний пригодницький роман, ми аналізуємо дії персонажів, вчимося на їх помилках.
Книга займає важливе місце в моєму житті і я рада, що зараз маю багатьох однодумців, з якими можу поговорити на цю тему.
Софія ТУРОВСЬКА,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”