Разом до перемоги

05.07.2022

Сьогодні наша країна та всі ми, українці, боремося за нашу свободу та незалежність, за право бути вільним народом на своїй території. Від початку повномаштабного вторгнення РФ, наш народ об’єднався, кожен українець став супергероєм. ЗСУ, ТрО, Нацгвардія, волонтери, всі небайдужі Громадяни, які стали на захист своєї батьківщини.

Ще здавна склалось так, що Україна була ласим шматочком для оточуючих країн. Весь час нас намагалися поставити на коліна, встромити у спину ножа. Проте, незважаючи на всі перешкоди та випробування, ми, українці, завжди знаходимо сили в собі, аби дати відсіч нашим ворогам та йти далі, гордо здійнявши голову.

У минулому столітті  український народ не раз опинявся на межі виживання, тому що перебував під владою жорстокої радянської імперії. Втім, кожного разу ми знову підіймаємся з колін, тому і зараз немає жодного сумніву, що незалежна та суверенна Україна, яку підтримує весь цивілізований світ, обов’язково збереже свій суверенітет і забезпечить відродження свого народу.

Аби краще зрозуміти тяжкість долі нашого народу, розглянемо як приклад деякі події минулого. Почнемо з поділу території України в середині XVII століття – Росія проводила жорстку колонізацію Лівобережної України. Потужна русифікація та шовінізм не знищили української національної свідомості, а навпаки додали жаги до свободи. Українці і тоді, і зараз дуже гостро відчувають свою відмінність від росіян.

Та тільки в 1918 році вдалося створити Українську Державу — УНР і об’єднати українські території. Проте, незалежна Україна проіснувала лише кілька років, через постійні зазіхання та втручання інших країн у справи України.

30 грудня 1922 року було створено СРСР, до якого увійшла і Українська РСР. Союзний договір передбачав повну рівноправність республік, але це було лише задекларовано, фактично Україною керував Кремль, що ще раз доводить сутність тогочасної політики.

З утвердженням комуністичного режиму відбулися помітні зміни у суспільстві, що торкнулися, насамперед, села. Сталінський режим насаджував українцям нові звичаї, просто змушував відрікатися від минулого. Селянство вважалося основою національного руху, що призвело надалі до удару по українським селянам як носіям української культури.

Тут вже йдеться про Голодомор — геноцид української нації 1932–1933 рр. – скоєний керівництвом Радянського Союзу, щоб остаточно ліквідувати український супротив та спроби побудови самостійної держави. Його було організовано шляхом узаконення масового вбивства українців. Близько 400 архівних документів  підтверджують намір знищити частину української нації. Під час цього злочину було знищено понад 10 млн українців. У 2010 р. було доведено геноцидний характер голодомору.

З початком Другої світової війни український народ пережив величезне випробування. Доречно згадати, що вже на її початку серйозні патріотичні сили 30 червня 1941 року проголосили відновлення незалежності України. Але цього разу Германія не підтримала ініціативу, і розвиток подій пішов іншим шляхом. Україна, яка не хотіла бути причетна до імперських інтересів, просто була втягнута у війну, взявши на себе перший удар. Двічі воєнні дії пройшли нашими землями, знищуючи і наших солдатів, і мирних громадян. До того ж понад 3 роки українці жили в умовах жорстокої окупації. Вважається, що під час Другої світової загинуло 10 млн українців, а загалом населення України зменшилося на 14 млн. При цьому не можна забувати, хто був ініціатором цього світового злочину. В недавній резолюції ПАРЄ вкотре наголошується, що за розв’язання цієї війни несуть відповідальність і Гітлер, і Сталін, і багато інших причетних до цих жахливих подій людей.

Таких історичних подій, на жаль, було безліч, але з кожною ми ще раз переконуємось у незламності нашого народу.

Кожний новий день наближає нас до перемоги над російськими окупантами! Тому не втрачаємо надії і допомагаємо нашим захисникам. Як кажуть: «Разом нас багато – нас не подолати!».

Слава Україні!

Дар’я ТОГАН,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”

переглядів: 109

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *