На мою думку, проблема індивідуальності залишатиметься актуальною вічно. Минають століття, змінюється світ, прогресують технології, але чи достатньо прогресуємо ми? Люди до сих пір звертають увагу на тих, хто чимось відрізняється від більшості. Чи то колір волосся, чи стиль одягу, чи вподобання у музиці. Але, незважаючи на все це, збереження власної індивідуальності- найвище мистецтво особистості.
По-перше, ніколи не слід боятися виділитись. Бути не таким як усі не означає бути неправильним. Вміння плисти проти течії, йти проти натовпу відкриває низку можливостей. Звичайно, набагато легше покладатися на інших та залежати від них, проте чи це дійсно полегшить життя? Люди, які вміють виходити за межі, накреслені суспільством, та розривати кліше – по-справжньому вільні. Проте несхожість та відмінність не має співпадати зі зверхністю. Прикладом образу, скореного впливом суспільних переконань, є білий кінь Шептало, головний герой одноіменного твору В.Дрозда. Шептало з самого початку вважав себе «незвичайним» конем, проте його відмінність була більш схожою на зверхність, а не на прояв індивідуальності. Навіть спробувавши смак волі, Шептало повернувся до принизливого, одноманітного, сірого способу життя, він не зміг вирватися із табуна. Його переконання про те, що важливо лише те, щоб він знав, що він інакший, а всі інші нехай вважають звичайним сірим конем- звичайний самообман, сформований під впливом недолугості та уявного комфорту «сірого» життя.
По-друге, залишатися індивідуальністю не так то й важко. Іноді варто лише припинити зважати на думку оточення та наважитися йти за покликом серця. Наше покоління, на мою думку, є досить толерантним до вибору інших. Суспільство звикло будувати межі, вихід за які- прояв ненормальності, проте, я вважаю, що кожна людина сама керує своєю долею. Можна прислухатися до думки інших, але не варто залежати від неї. Якщо натовп складатиметься з різноманітних, не схожих один на одного людей, які готові змінювати світ на краще, то, можливо, навіть не доведеться йти проти нього. Як би не казали, сучасна молодь є яскравим прикладом прояву індивідуальності. Це люди, які готові боротися за індивідуальність та права кожної особистості, які здатні розфарбувати сірий натовп, які приймають вибір кожного та не лізуть зі своїми порадами у життя чужих людей.
Отже, проблема натовпу та особистості завжди залишатиметься актуальною. Людина може зробити своє життя щасливим, якщо вона вільна. А вільним можна бути лише якщо не боятися проявляти свою індивідуальність. Слід намагатися залишатися індивідуальною особистістю та розфарбовувати фарбами емоцій цей світ.
Олександра ГОРЯЙНОВА,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”