У місті Баштанка, що на Миколаївщині, в середині січня відбулась виставка « Анна Франк. Урок історії». Проводили її в Будинку культури екскурсоводи 9-х класів: Владислава Мельничук, Лілія Змієвська, Любов Храмова (із Баштанського опорного закладу ЗСО І – ІІІ ступенів №2 ) та Анастасія Желєзна і Ольга Борисова із Баштанського опорного закладу ЗСО І-ІІІ ступенів №1.
Попередньо її оглянули учні Миколаєва ,а пізніше виставка буде розгорнута у Снігурівці та Вознесенську. Відвідали виставку учні 9-11 класів Баштанки та району.
На виставці йшла мова про Анну Франку – єврейку, яка загинула в 15 років у «полум’ї Голокосту». Але чому ж вона стала відомою? А стала вона відомою завдяки звичайному щоденнику , який був подарований її на дванадцятиріччя. Щоденник вівся протягом двох років і весь цей час вона перебувала в сховищі. А чому ж дівчина перебувала там? Анна народилася в той час , коли до німецької влади мав прийти Гітлер, 12 червня 1929 року. І саме тоді , коли Гітлер був при владі , знищували євреїв, бо їх вважали нелюдами, ворогами країни. Її родина багато поколінь мешкала в Німеччині і вважала її своєю Батьківщиною, адже тато Анни боронив Німеччину під час Першої світової війни. І коли почалися перші єврейські протести, батько вирішує перевезти родину до Нідерландів , аби уникнути знущання над його родиною,аби захистити сім’ю. Але під час Другої світової війни, Нідерланди було завойовано Гітлером . І там також почали діяти антиєврейські закони. Уявіть собі, їм заборонялося виходити надвір, лише в певний час дозволялося ходити до магазину з третьої по п’яту годину дня,заборонялося навіть користуватися приватним або ж громадським транспортом, примусово забирали велосипеди. З того часу батько Анни починає шукати сховище для родини. І вже 6 липня 1942 року вони переїжджають до сховища, яке було прибудоване до офісу батька. Їм допомагала помічниця батька Міп Гіс, приносила їм продукти та необхідні речі. Там вони мешкали два роки – до 4 липня 1944 року.
Хтось заявив до поліції про те,що вони там перебувають. Дотепер не відомо хто ж ця людина. Батько єдиний , хто вижив у нацистських таборах . Адже він потрапив до лікарняного бараку, а нацисти боялися туди заходити. Мати була відправлена до газової камери, а діти – до концтабору в Берген – Бельзені,загинули вони від епідемії тифу за місяць до звільнення .
Саме такою була доля цієї невинної дівчинки,вона мріяла стати журналісткою,написати книгу, опираючись на свій щоденник.
Владислава МЕЛЬНИЧУК,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,
м.Баштанка, Миколаївська область