Люди повинні помилятися – це частина їхнього розвитку. Аналізуючи біографії багатьох людей, переважно успішних, можна виділити одну спільну рису – вони завжди рухалися від падіння до падіння. Концепція звичайних особистостей кардинально відрізняється. Для них невдача рівноцінна до слів: ”Це не твоє”. Напевно, всі чули істину, яку пропагують практично 95% населення нашої планети. Звучить вона так: “Падаючи назад впевніться, що маєте план Б, який не буде зв’язаний із вашою спробою”. Усе це звучить жахливо, адже вбиває мрії.
Томас Едісон – один із найвідоміших винахідників історії, перш ніж створити свій головний винахід, пройшов довгий шлях. Більше однієї тисячі спроб – і він не здався. Постійно помиляючись, Т. Едісон вдосконалював своє творіння і тим самим рухався до перемоги. Йому все ж таки вдалося створити електролампочку. Проте така велика кількість спроб для простих людей залишиться лишень цифрою. Адже останній раз, коли вони перемогли схожим методом, був час “перших кроків”. Головною причиною цьому – нестача сили волі чи мужності або нерозуміння, для чого це. Дітям ця проблема не характерна, адже для них спроба дорівнює грі, яку варто грати. Дорослі ж бояться втратити те, чого в них немає.
Із кожним етапом свого розвитку ми, люди, стаємо все більше консервативні. Прикладом є те, що ми перестаємо ризикувати, пробувати щось нове, відкривати в собі нові якості. Тим самим люди перестають розвиватися. Багато проголошує на це заучену фразу: “Я не знаю, чи підходить це мені?!”. Трохи вдосконаливши цей вираз, комуністи могли би використовувати його в своїй пропагувальній ідеології для того, щоб краще керувати ними. Проте зараз українці можуть вибирати, ким їм ставати і чим займатися. Головне не здаватися і створювати себе таким, яким ти себе бачиш через десятки років, і неважливо чи твій «герой» буде досягнутий. Маючи ціль – не заблудишся в цьому звивистому світі. Потрібно пам’ятати: люди падають тільки вперед.
Віталій ВІНТОНЯК,
випускник Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”