Сьогодні я б хотіла порушити важливе питання національної усвідомленості. Через війну із загарбницькою росією на молоде покоління нашої держави лягає обов’язок відбудування України. І ми, як прогресивна молодь, повинні зробити це якнайкраще. « Що ж ми можемо зробити, і що від нас залежить?»,– запитаєте ви.
В Україні було і є чимало активних громадських діячів, борців за свободу. Наприклад, Сергій Стерненко та Роман Ратушний. Обоє воювали проти несправедливості, відстоювали патріотичні погляди.
Роман Ратушний – український громадський діяч, журналіст, військовик-доброволець. Учасник Євромайдану. Відомий боротьбою за збереження столичного урочища Протасів Яр та як учасник російсько-української війни. На жаль, його вже немає серед живих. Він загинув на війні в Харківській області, в районі Ізюму.
Сергій Стерненко – український громадський діяч, колишній член проводу та очільник одеського обласного осередку «Правого сектора». Учасник Євромайдану. Брав участь у воєнних діях на Київщині. Зараз проводить активну волонтерську діяльність та займається ютуб-каналом на політичну тематику.
З нашого боку, ми поки не можемо воювати на військовому та політичному фронтах. Але в наших інтересах зараз допомагати всім, чим тільки зможемо:
1) розповсюджувати патріотичні погляди.
2)вивчати історію України, щоб ніколи не уподібнюватися до російських громадян. На відміну від них ми знаємо свою історію, і які території споконвіку належать саме нам.
3)знайомитися з нашою глибокою культурою досконаліше. Бо вона невід’ємно поєднана з нашою історією.
4)повністю відхрещуватися від усього російського: не слухати їхні пісні, не дивитися фільми, не читати книги. По-перше, вся їхня спадщина, як на мене — це справжній несмак, а по-друге, споживаючи їхній контент, ми спонсоруємо ворога.
Щоби брати участь у державотворенні, найперше, ми повинні бути патріотами. Бо, на мою думку, до влади повинні приходити тільки ті люди, котрим Україна близька до серця, а не просто є місцем проживання за паспортом. Дуже влучно стосовно цього висловився Андрій Кузьменко на одному з інтерв’ю: « Якщо батьки не дали цього патріотизму в дитинстві, а в школі ця тема не зацікавила, то потім діти не зможуть вирости справжніми патріотами, навіть якщо вони прикрашають себе вишиванками і обліплюють свої речі українською символікою. Бо вишиванка повинна бути десь ближче до серця, а не лише на тілі». Тому збільшуємо нашу русофобію, вивчаймо і популяризуймо українське та допомагаємо Україні.
Дарія АДАМЕЦЬ,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”