Найбільша цінність – це…

28.04.2018

Найбільша цінність – це…

Найбільша цінність – це … гроші?.. робота?.. Хмм …Давай подумаємо. Можливо, успіх? Та ні! А тепер уяви: ти зараз у центрі надзвичайної ситуації. На волоску від загибелі. Ну? Що відчуваєш? Страшно? Про що думаєш? Саме в цю секунду що боїшся втратити? А що хочеш зберегти? Правильно. Життя.

У 21-му столітті, столітті гаджетів, нового покоління, псевдоусмішок, псевдокохання, псевдодружби, смутку, розчарування і злості, що ховається за маскою доброти і невинності, зовсім забуваємо про щось особливе, безцінне. Нам здається, що матеріальна наснага – гарант щасливого життя (джерело фото – “Курс”).

На мою думку, це повна маячня. Гроші – лише засіб, який може забезпечити комфортне існування, а не життя!

Друже, схаменись! Якщо твій день схожий на одноманітний графік, сірі години, думки без планів на відпочинок з сім’єю, коханою чи друзями; якщо замість емоцій ти відчуваєш дещо незрозуміле, холодне, вічну апатію; якщо 24 години – це приблизно 5-6 годин сну, а решту робота і лише десь у глибині душі ховається надія, що пройде час і зароблені гроші допоможуть відчути смак життя, то ти перетворюєшся на черствого, безсердечного робота. На робота, який не бачить як осипається дорогоцінний час вишневим цвітом. І цей робот можливо так і не використає своїх матеріальних надбань…просто не встигне. І що? Ще одне життя пройде непомітно, наче тінь, наче нічого і не було.

Відкрию секрет: раніше я думала що все, що мені потрібно – це освіта і гідна робота. І лише, коли прочитала думку Марка Леві, моє бачення кардинально змінилося. «Щоранку, прокидаючись, ми отримуємо кредит у розмірі 86 400 секунд життя в день, і, коли ми засинаємо ввечері, запас зникає, а що не було прожито за день – пропало. Щоранку чари починаються знову, нам дають кредит-86 400 секунд. І ми граємо за правилом, обійти яке неможливо: банк може закрити рахунок в будь-який момент без попередження; життя може зупинитися в будь-яку секунду. Що ми робимо з нашими щоденними 86 400 секундами? » – саме ці слова заставили мене задуматись. Зараз я стараюся, і тобі раджу, відчути емоції, які ніколи не відчувала, не зважати на думку оточуючих, займатися справою, яка до душі, робити те, що робить мене щасливою, більше подорожувати, не забувати говорити теплі слова моїм рідним, долати нові вершини і просто дякувати за кожну прожиту мить.

Почни зараз вже у цю секунду. Адже, життя не таке довге. Воно мимолітне, немов сон. Засинаєш молодим, а просинаєшся уже у віці, коли, як кажуть, «пора»…

Тетяна ЦЕЛЮХ,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Тернопільська область

, , , , переглядів: 341

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *