Кожна свідома освічена людина цікавиться минулим своєї родини, народу, держави. Тому кожному цікавою і корисною буде історія.
Історія— це не просто наука. Вона, за словами римського політика Цицерона,— “свідок часу, вчителька життя”. Щоб краще розуміти сьогодення, нам потрібно вивчати минувшину. Це особливо важливо зараз, коли ми хочемо побудувати сильну і вільну державу. Тому нам потрібно звернути увагу на нашу історію, уникати помилок, яких припускалися наші предки, а також вчитися на успіхах і досягненнях попередніх поколінь. Коли заглиблюємося у минуле своєї країни, перед нами постає багатий духовний світ українського народу, його неоціненна духовна спадщина.
Я вважаю, що знати власну історію— обов’язок кожного українця. Це також запорука нашого світлого майбуття. Коли все більше дізнаємося про нашу давнину, то ще краще розуміємо, що українці— нація особлива і неповторна. Перегортаючи сторінки старовини України, переймаємо досвід дідів, їхню славу, честь та ідею. Завдяки цьому краще усвідомлюємо свою національну приналежність, єднаємось із пращурами у національному дусі.
Досвід інших розвинутих країн показує, наскільки важливо берегти власну історію, разом із мовою, культурою та звичаями. Тому і нам треба плекати повагу до нашого минулого, щоб виховати свідомих громадян. Особливо українську молодь. Тому молодим українцям потрібно ставити за взірець національних героїв, наших геніїв, всесвітньо відомих людей. Бо саме ці люди стояли на сторожі життя і добробуту народу на його нелегкому шляху. Приклад земляків надихатиме й наступні покоління до нових звершень, нових злетів в ім’я Батьківщини. Це додасть наснаги для життєвої боротьби, скріпить змагання за світлу майбутність.
Історія— це шлях, який не ми почали, але який маємо продовжити. Від нас залежить прийдешність, наша доля, добробут, процвітання. Яким бачимо своє завтра? Чи готові ми рухатися вперед? Що нам для цього потрібно?.. Нехай кожен із нас впевнено крокує дорогою до нового щасливого життя.
Іван ІЛЬКІВ,
випускник Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”