Кожна людина, скільки б вона не жила, має минуле. Період від народження до сьогодні. Свою історію має й кожен народ. Через кільканадцять років наше сучасне життя стане минувшиною. Наш побут, війни, революції, декларації, досягнення у сфері науки та культури. Все це стане не більше ніж сторінками в підручнику для майбутніх поколінь.
Одні вважають, що історія не має значення і потрібно жити майбутнім. Інші ж дотримуються думки, що вона впливає на сьогодення та майбутнє. Розберемо позиції людей з кожної групи. Перші живуть майбутнім і прагнуть змінити якість життя, не зважаючи на події минулого, досягаючи мети шляхом власних спроб. Другі, звертаючи увагу на життя попередників, змінюють реальність і досягають своїх цілей. Мало бажати чогось, потрібно діяти. Люди, які вивчають історію, можуть підтримати більше розмов у порівнянні з тими, хто не знається на ній. Любителі історії розвиненіші, можуть наводити багато аргументів у дискусіях, спираючись на минулі століття. На думку багатьох, історія навчає мислити стратегічно, допомагає краще розбиратися в політиці. Адже наша земля пам’ятає таких прекрасних діячів, як Богдан Хмельницький, Володимир Великий, Святослав Ігорович та інші. Не знаючи історії можна повторювати помилки минулого. Історія циклічна, вона повторюється. Бути готовим до цього, означає бути на коні. Швидко втратити мотивацію і забути за мрію – легко. Натомість, якщо ви знатимете історію, зможете зробити висновки, аналізуючи минуле, і підтримувати свій бойовий дух козацьким корінням. Звернути гори не буде проблемою.
Історія як казка, що немає завершення. Кожна казка чогось навчає, знати добре історію – навчатися на ній. Ми можемо дописати її так, як захочемо, але не можемо поставити крапку, допоки живий народ.
Софія ОВЕРЧУК,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”