На мою думку, пам’ять про подвиги наших предків становить основу патріотизму.
По-перше, дізнаючись про їх перемоги та поразки, ми намагаємось не повторювати помилок минулого та прагнемо щасливого майбутнього. Адже немає людей, які не роблять помилок. Але ми повинні вчитися не лише на власних негараздах, але й зважати на недолугі вчинки інших і старатися їх не повторювати.
Колись Олександр Довженко сказав: «Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців». Це справді так. Це найбільша цінність, наша основа. Як можна виховувати нове покоління без усвідомлення самого себе? Ніяк, адже хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього.
Проте, найважливіше дізнаватися про славетні сторінки нашої історії, які зуміють підняти патріотичний дух та породити віру у щастя нашої держави. У цьому найкраще допоможе твір Івана Франка «Захар Беркут», у якому автор розповів про визвольні традиції наших пращурів.
Також, не потрібно забувати про тих, хто пожертвував власним життям, заради нашого щасливого майбутнього. Ці люди заслуговують вічної пам’яті, поваги та вдячності.
Героїчні сторінки нашої історії повинен знати кожен, адже це формує національну свідомість та любов до рідного краю.
Анастасія ЧЕПУРНА,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,
Київська область