З кожним роком людство рухається уперед до нових відкриттів, але одночасно ми забуваємо про наше минуле. Чи не так?
Кожна людина має предків. Саме з покоління до покоління передаються певні звички, традиції, обов‘язки та особливості, які були притаманні сімʼї, народу чи країні. Я не уявляю наше життя без правил, які теж були написані в давнині. Люди вже багато років живуть на Землі, звісно вони змінювалися, аби пристосуватися до умов середовища та життя, але всі ми однакові! Родинне дерево переплітає багато людей, які навіть і не уявляють про своє коріння та походження.
Дуже часто ми стискаємося з минулим людства. Я обожнюю історію і на цьому уроці я із задоволенням слухаю розповіді вчителя. Різні країни розвивалося по-своєму, якісь швидше, інше повільніше, деякі мали велику територію чи навпаки… Але ж це тільки зовнішні фактори. Як цікаво дізнатися саме про внутрішнє життя країни. Про це нам розповідають народні казки, пісні, приказки тощо. Одним словом — колорит! Саме завдяки цим ознакам ми дізнаємося усе… І про життя звичайних людей, про їх почуття та бажання, думки, про проблеми і запитання. Усе це нам розповідає історія!
Я вважаю, що кожна людина зобовʼязана пізнавати своє минуле та вивчати власну історію. Адже ми не існуємо без цього. Поважайте минуле і будуйте майбутнє!
Велислава КУЗЬМЕНКО,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,
Одеса
Пишаюся тобою, доню