Від молодого покоління доволі часто можна почути таку фразу: «Навіщо мені та історія», «Який сенс її вивчати?». Але чому більшість підлітків говорять саме так? Та чому, все ж таки, так важливо знати власне минуле?
Насамперед, історія являє собою не тільки події минувшини, а й те, що відбувається зараз, навколо нас. Тобто ми – її творці. І так чи інакше впливаємо на результати конкретних подій, які стануться у майбутньому. На мою думку, відлуння незнання історії власної нації торкнеться усіх, рано чи пізно.
«Хто не знає власного минулого, не вартий майбутнього, хто не відає про славу своїх предків, той сам не вартий пошани»,- безсмертний вислів Максима Рильського. Я вважаю, це – дуже влучна і доречна фраза, яка буде актуальною завжди. Справедливість цього вислову перевірена часом. Знаючи історію, можна легко оцінити події сьогодення. Адже той, хто споконвіків намагався стерти з обличчя землі твій народ, ніколи не зміниться. Незнання минулого призводить до неусвідомленості громадянином того, хто він такий та яку роль виконує у державі. Мені здається, такі люди не зовсім здатні брати участь у розбудові сильної країни.
З давніх часів наша нація зазнавала гноблення та дискримінації від багатьох держав. Українців утискали у правах, забороняли писати, виступати та навіть розмовляти власною мовою. Створювали штучний голод, виселяли на Сибір, вивозили усе, що хоч якось пов’язане з історією українського народу. російська імперія прагнула знищити нашу ідентичність і неповторність. Але мужність і нескореність українців все-таки взяла верх. І в результаті ми є частиною такої держави як Україна.
Ще одне питання, яке постало перед багатьма. Чому ж підлітки не цікавляться та не бажають вивчати історію? Більшість аргументують свою думку тим, що зубрити параграфи та дати – це нудно і не приносить ніякої користі. « Навіщо знати те, що було колись?». Та я хочу довести зворотне. Знаючи історію, можна запобігти повторенню тих самих помилок, тільки уже у майбутньому. Ви можете заперечити, що це ніяк не стосується простих людей, таких як ми з вами. Проте я впевнена, що знання народом власного минулого, освіченість і тверезе осмислення дійсності здатне на більше.
Отже, можна зробити висновки, що є багато причин, чому те, що було колись у нас, має бути на першому плані. Адже той, хто не знає історію, приречений на її повторення.
Катерина ПРИМАК,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”