Книги, які порадила б прочитати молодшому брату

21.11.2018

Я – книгоманка. Я обожнюю читати книжки, гортати їх сторінки. Мені приносить справжнє задоволення витрачати, блукаючи рядами, години у книжковому магазині, щоб обрати ту єдину (або ж цілу купу «єдиних») книгу. Не розумію я людей, які вважають читання занудним. Адже книга – то цілий калейдоскоп подій, які хочеться пропустити крізь себе. Десь рік тому я завела собі маленький блокнот, куди записувала книжки, які прочитала та які хочу прочитати. Тому вирішила скласти short list книжок, які від щирого серця можу порекомендувати своєму молодшому брату та й усім тим, хто вміє дихати разом із героями книги.

Номер один у моєму списку – це книга «Квіти для Елджерона» Деніела Кіза. Цей твір – провокація. «Що трапилося б, якби інтелект людини можна було вдосконалити штучно?» – питання, відповідь на яке шукає читач, гортаючи сторінки. Ця книга – не посібник з розвитку логіки та розумових здібностей, вона не зробить вас геніями. Але навчить бути справжніми людьми. Мені не соромно визнати, що я ридала, читаючи цю книгу. Я переживала усе разом із Чарлі (головним героєм), який хотів бути таким, як усі. Але згодом усвідомив, що байдужість, яка з’явилася разом з його розумом, віддаляє його від суспільства. Деніел Кіз показав, що інтелектуальні здібності не головне в людині. Людина має бути, перш за все, людиною, що означає вміти співчувати та радіти, любити та кохати.

Друге місце рейтингу посіла книга Джона О’Лірі «У полум’ї». Вона вчить підійматися після падінь, не здаватися та йти вперед. Ця жахлива трагедія могла статися з кожним: гра з сірником обернулася пожежею, внаслідок якої герой книги отримав опіки усього тіла. Емоційності книзі додає й автобіографізм, адже ми дізнаємося про почуття того самого хлопчика, тіло якого на все життя залишиться покритим страшними рубцями. Я хочу, щоб мій брат, прочитавши цю книгу, усвідомив, що відчувати безвихідність – це цілком природньо. Головне не втрачати віри, не віддалятися від близьких. Адже саме їх підтримка допоможе знайти спосіб повернення на вірний шлях.

Третє місце хочу віддати «Ґудзикам Наполеона» Пенні Лекутер та Джея Берресона. Ця книга не художня. В ній описано «сімнадцять молекул, які змінили світ». Ви запитаєте: «Як наукову книгу можна радити читати дитині?». «Легко!»-відповім я. Бо написана вона дуже простою і зрозумілою мовою. Деякі терміни будуть не зрозумілі, але я дуже хочу, щоб мій брат, який наступного року розпочне вивчати хімію, із радістю відвідував уроки, розуміючи, що саме ці непомітні для людського ока молекули правлять світом та життям. Читається вона швидко та цікаво, бо автори майстерно переплели історію і науку, створивши міні посібник-довідник, яким особисто я користувалася під час вивчення органіки.

Наступною в моєму списку стоїть книга, яку, напевно, читав кожен – “Діти капітана Гранта” Жуля Верна. Ця книга справила на мене надзвичайне враження ще у 5 класі. Зараз, перечитавши її знову, моя думка не змінилася. Це класика пригодницького роману, яка затягне кожного у вир сторінок. У ній є все: і легка мова, яка зрозуміла кожному, і детально продумані герої, і живі діалоги, і непересічний гумор. Хочу, щоб мій братик розглядав цю книгу як урок географії, поданий у вигляді подорожі Південною півкулею. Жуль Верн майстерно зображує розвиток персонажів, їх духовну еволюцію.

Ця книга вчить дружити, любити, вірити та сподіватися. У ній зібрані усі людські цінності, які, на жаль, з плином часу суспільство втрачає.

Мій улюблений жанр – детектив, тому я просто зобов’язана включити в цей список книгу, з якої почалося моє захоплення цим жанром – «Записки Шерлока Холмса» Артура Конан Дойля. Чи є людина, яка б не чула про цього найвідомішого детектива світу? Історії розслідувань затягують кожного, в уяві вимальовуються яскраві картини вікторіанської епохи, на очах стає чіткішим образ Шерлока. Твори автора спонукають будувати власні теорії, активно мислити, робити спроби вгадати фінал і дивуватися розв’язці. Слід прочитати всі частини книги про Холмса, щоб зрозуміти найголовніше: кожен має право на помилку, навіть геній дедукції. Конан Дойль наголошує, що помилятися – цілком нормально, адже, врешті решт, всі ми – люди.

Що ж… Починайте читати! Насолоджуйтеся! Виписуйте цитати, які надихатимуть кожного дня. Повірте, в цих книгах їх знайдеться багато.

Анна РЕЗВІНА,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Одеса

Джерело фото: photo.99px.ru

, , переглядів: 1 342

Останні новини від OGO.ua


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *