Бруднослів’я – суспільна хвороба, а всяку хворобу, зокрема мовленнєву, належить лікувати. Україна – держава, національною мовою якої є українська. Але деякі громадяни країни не визнають нашу мову рідною. Вони знаходять будь-які причини, щоб розмовляти іншою мовою. Мова – це не просто засіб людського спілкування, це душа народу, і коли ми не будемо берегти її, то пропаде нація. На жаль, люди стали часто засмічувати нашу мову, використовуючи нецензурну лексику, але коли людина сама не розуміє, що чинить погано, то ніхто і ніщо не зупинить її.
Я вважаю, що найактивнішу участь у викорененні цього словесного бур’яну має взяти молодь, адже саме вони – майбутнє нації. Нецензурну лексику – вважають хворобою молоді. Саме підлітки є носіями поганих слів, і у майбутньому їхні діти будуть брати приклад з своїх батьків, і з кожним роком все більше засмічувати нашу планету поганими словами…
Це деградація нації, адже поведінка цих дітей лишається непокараною, і всі сприймають погані слова як нормальне, буденне явище.
Марія ЛУЦІВ,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,
с.Вільхівка,
Івано-Франківська область