Народжений феніксом із попелом мрій, до тебе, непоборний титане1 златогривих полів, до тебе мільйоннорукий і тисячоокий, нікому непокірний український народе, схиливши голову, звертаюся!
Померла в безвісті століть минула боротьба за незалежність, тепер окрилена пухом надій народжується нова епоха – ера суверенності!
Шукай ідею, не слухай, коли в спину кричать: «Пора вставати з колін!». Вже 27-ий рік ми стоїмо на ногах! Годі! Пора йти до іншої мети, настав час запалювати факел перемог, шукати нову провідну зірку2 й мечем натхнення прорубувати далі свій шлях.
Не вертай назад, не губися на перехрестях, обирай пряму дорогу. Твій істинний путь пролягає через кров і вогонь, бо лише так можна виплавити сталь – загартувати націю.
Патріотизм – найвища міра національної свідомості. Потом виховуй його у собі! Та не забувай, що, перш за все, кожен із нас мусить бути людиною. Чесність стане запорукою вірності, гідність породить саможертовність, а щирість та працелюбність – збудують патріотизм!
Не чекай усього одразу. Ніщо не зміниться ні через п’ять, ні через десять років! Витрачай своє «сьогодні», щоб побудувати «завтра», і лише тоді в наших онуків буде шанс отримати достойне життя.
Не цурайся свого коріння. Шануй свою націю та кров, пролиту за твою батьківщину. Йдучи серед інших народів ти гордо зовись українцем! Бережи свою історію, бо нація, що не знає свого минулого, не заслуговує мати майбутнє3.
Ще довго нам йти, український народе,
Хоч ноги стесались твої до крові’,
Знай, лише так ми одержим надію,
Що зорями сяє в чужій вишині!
Вікторія ПОРХУН,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,
м.Ладижин, Вінницька область
1- В. Симоненко «Жорна»
2 – Леся Українка «Без надії сподіваюсь»
3 – за висловом М. Рильського: «Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього»