Чому я хочу бути журналистом? Це питання задають мені майже всі. Кожен обирає собі професію, яка йому подобається, та не кожен, випробувавши себе, у тій сфері залишається. Та все ж, чому я хочу бути журналистом? По-перше, мені це подобається, по-друге, я люблю спілкування з людьми.
Журналіст – це відкрита людина, що вміє правильно спілкуватись, та взагалі є грамотною. На мою думку, я відповідаю цим критеріям. Я завжди хочу бути у центрі уваги, і це як плюс, так й мінус, тому що не завжди це відіграє добру роль для мене, треба бути сильною морально, щоб витримати усі навантаження.
Журналістика-це дуже відповідально, треба ставитись до неї обачно. Потрібно завжди думати, яку інформацію можна виносити у ЗМІ, щоб не розбурхати зайвих суперечок та чуток. Хоча від будь-якої інформації, населення можна дуже добре розворушити, та змінити їх ставлення до тої, чи іншої ситуації, так скажемо заволодіти підсвідомістю людини.
До журналістів усі відносяться по різному, дехто не хоче вірити їх словам та каже, що вся інформація яку дають журналісти це постановча казка, а інші, як і я… Я вважаю що журналісти, це такі собі маленькі, а іноді й великі герої, яким на багато що треба піти, щоб відсняти невеличкий ефір, але який повинен вразити усіх. За цим і стоїть великий успіх.
Журналіст- одна з найпопулярніших професій у світі, такую вона стала, на мою думку не так і давно, та мене ця професія не обійшла стороною. Зараз мені п’ятнадцять років, але ще з малечку я любила дивитись ранкові новини, та навіть деякі телепередачі подобались більше ніж фільми та мультики. У тринадцять років я замислилась: «Ким я хочу бути?». Шукала я себе довго, та не очікувала, що відповідь була так близько. Мабуть виникає питання «Чому близько?». Я кожен день дивилась новини, і ніколи не ставила себе у роль журналіста. Минув час, вже я зробила багато великих кроків до майбутньої кар’єри у цій сфері. Для мене дуже важливо робити щось не тільки для себе, а ще й для людей, як кажуть бути благодійником добра.
З цього є висновок. Мені до вподоби далекі та довгі подорожі, а для журналіста це є хорошим показником, бо ця професія потребує багато часу, тому треба бути готовою до не запланованих, але дуже приємних для меня подорожей. Я дуже люблю пізнавати щось нове, та ділитися цими новинами з людьми. З малку мені подобається все що стосується журналістики. Люблю бути у центрі уваги, тобто не боюсь великої кількості оточуючих, що приділяють увагу саме на мене. Та з щірістю дарую усім свою умішку й добро. Мабуть через це я хочу бути журналістом.
Вероніка ОЧЕРЕТЬКО,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,
м.Кам’янське, Дніпропетровська область