Якщо в тебе немає бажання до читання-це нормально,нічого страшного в цьому немає,ми не повинні бути компетентні у всіх сферах життя.А коли ти вже приходиш до моменту,де читання книги тобі приносить задоволення,головне знайти свій жанр та стиль у книгах.Всім не повинно подобатися одне й те саме.Мудрим є та людина ,яка може визнати, що їй саме ця книга не сподобалась,хоча може це і велична класика. Всі ми різні та нам подобаються різні жанри,головне знайти той свій жанр,який ти будеш читати із задоволенням.
Суспільство нав‘язує нам: «якщо хочеш бути розумним- читай»,але саме ця фраза у більшості і забрала бажання до цього.Чому так відбувається,я зараз розповім.
Кожне заняття, яке нав‘язують дитині,залишається у неї в пам‘яті як примусове. Тому ніхто не захоче повторювати те,через що йому було погано.Може,потім дехто і починає читати,але не для свого задоволення,а для показу батькам,що ти читаєш та ти розумний. Після декількох місяців такого заняття,ми вигораємо та зовсім не маємо бажання щось робити .Перша і найголовніша причина небажання дітей читати -нав‘язування чужої думки. Людина повинна сама обрати те ,чим вона хоче займатися.Навіть якщо це дитина,та старші вважають,щопочитати перед сном буде корисніше, ніж дивитися мультики,а дитина сидить у сльозах та не хоче цього робити,до хорошого у майбутньому це не приведе.
Є інша ситуація,хочеться тобі читати,ти вважаєш це цікавим,але починаєш не з цікавого для тебе . Що це значить ?Наприклад,взяв книгу ,але вона — як не створена для тебе,тобі просто стає нудно.Через такі ситуації починаєш вважати,що вся література така,все наступне,що тобі рекомендують,сприймаєш як щось жахливе, як ота перша книга.Не треба зупинятися на одній невдачі,шукай варіанти,шукай щось інше,пробуй різні жанри і наостанок- ти знайдеш той самий.
Хочу наголосити: розумним можна бути не тільки через читання.Кожен компетентний у своїй сфері,робити треба те, що ти вважаеш за потрібне,хоча, звісно, прислухатися до порад батьків треба .Справа в іншому: якщо вони, якомога швидше хочуть,щоб ти почав читати та ти наразі не маєш ресурсу до цього,поговори із ними,та запропонуй підійти до цього питання трішки пізніше,коли у тебе з’явиться твоє власне бажання. У кожного свій вік,коли вони доходять до того моменту — читання у задоволення.Рівнятися на інших — це погана ідея,вважати себе не таким через те,що «тобі не подобається читати»- не треба!Задай собі питання «для чого мені читання», і якщо даш чітку відповідь — тоді ти готовий до цього та це принесе тобі задоволення,а якщо ж ні,то треба ще почекати.
Марія БИЧКОВА,
випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”