Чи можливо жити без мрії?

25.07.2019

Життя без мрії… Цим питанням переймаються всі, і не одне десятиліття.

Почнемо з того, що всі ми різні як за зовнішнім виглядом, так і за внутрішнім світом, тобто, у різних людей різні погляди на одні й ті самі речі.

У людей, які живуть в одному й тому ж самому місці, в той же самий час, мрії та плани — різні. Це цілком нормально і природньо, адже всі ми різні, індивідуальні.

Отже, кожній людині властиво мріяти, кожен має право на власний погляд щодо свого призначення у житті.

Оскільки мріяти можуть всі, постає наступне питання: чи всі можуть досягти своєї мети? На жаль, тут результати моїх досліджень вже не такі позитивні… За моєю власною статистикою лише 35 людей зі ста досягнуть своєї цілі. А як же інші? Як думаєте, чому вони перестають боротися за свою мрію? А все тому, що на шляху до тієї ж мети були перешкоди, через які люди зневірились. Хоча перешкоди і труднощі були у всіх. Чому тоді деякі борються за свої бажання, а деякі зневіряються при невеликих проблемах?

На мою думку, тут величезну роль відіграє, насамперед, виховання змалку. Треба вже з дитинства прищеплювати дитині наполегливість, терпіння, віру в себе, віру в свої можливості, силу волі. Привчати відстоювати свою думку, завжди досягати мети.

Звичайно ж, немалий вплив на людину має і суспільство. Потрібно правильно вибрати собі коло спілкування і завжди брати приклад із наполегливих, працьовитих людей.

У нашій літературі є безліч прикладів письменників або героїв твору, які досягли своєї мрії невтомно борючись за неї. Насамперед, це наш ідеал – Тарас Григорович Шевченко. Скільки ж перешкод було в нього на шляху… Але хіба він здавався? Хіба не продовжував боротися до кінця? Шевченко ніколи не зневірявся у своїх мріях і результат його титанічної праці – всесвітнє визнання!

Другим, не менш визначним прикладом є улюблена Леся Українка. Знаючи її біографію, знаючи всі біди і муки, які спіткали її протягом життя – нереально важко повірити, що це не зламало її віру у себе, у свою мрію.

Важливо завжди бути впевненим на шляху до мрії; падати, підійматися, але ніколи не здаватися; пам’ятати, що легкої дороги до мети немає, саме тому до кінця доходять тільки сильні і незламні. Бажаю вам всім бути саме такими! А ще запам’ятайте один простий вислів, який, я впевнена, не раз змусить вас не здаватися і йти далі до мрії – «Хочеш жити – пливи!»

Ромена СМЕРДУЛ,

випускниця Школи універсального журналіста на базі НаУ “Острозька академія”,

Закарпатська область

переглядів: 1 301

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *